Суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, посилаючись лише на те, що після звільнення з місць позбавлення волі відповідач сплатив усю заборгованість по аліментам.
Проте апеляційним судом не було проаналізовано поведінку відповідача, факт того, що ОСОБА_3 НЕ приймав участі у судових засіданнях під час розгляду справи в апеляційному суді й НЕ висловив своє бажання чи небажання щодо позбавлення його батьківських прав, хоча справа в апеляційному суді розглядалася більше року. Представник ОСОБА_3 в апеляційному суді неодноразово подавала лише клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин.
Крім того, сплата боргу за аліментами, НЕ проявляючи по відношенню до дитини жодних інших дій щодо виховання і піклування, що є його обов`язком, не маючи бажання побачитись з дитиною, приймати участь в її вихованні, НЕ МОЖЕ свідчити про те, що відповідач бажає почати спілкування з сином та не бажає позбавлення його батьківських прав. Також позивачка посилалася на те, що після ухвалення рішення судом першої інстанції відповідач перестав сплачувати аліменти, унаслідок чого знову утворилась заборгованість за аліментами у розмірі 16 345,39 грн.
Ураховуючи викладене, суди не взяли до уваги арґументи, надані позивачкою, а саме те, що контакту з батьком у дитини немає і відповідач не вживає заходів для налагодження стосунків з дитиною, не цікавиться її станом здоров`я, не виявляє будь-якої турботи про дитину, не надає матеріальної підтримки. Малолітня дитина — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знає свого біологічного батька — ОСОБА_3 , своїм рідним батьком вважає іншу особу, а саме ОСОБА_6 , з яким позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі.
Верховний Суд зазначає, що висновок органу опіки та піклування є одним із доказів, який відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України суд оцінює у взаємному зв`язку з іншими доказами у справі.
Згідно з копією розпорядження адміністрації Центрального району Дніпровської міської ради № 41-р від 14 квітня 2021 року позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітньої дитини є доцільним (а.с. 158).
Крім того, ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2023 року у справі № 932/44/22 відповідача у чергове було притягнуто до кримінальної відповідальності, визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України та призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109323167).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, виходячи з якнайкращих інтересів малолітньої дитини, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки вищевказані обставини справи та подані сторонами докази у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач своєю поведінкою підтверджує, що її змінити у кращий бік неможливо, свідомо ухиляючись від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини, яка не знає його як батька.
З повним текстом постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 203/4279/20 (провадження № 61-6498 св 23) можна ознайомитися за посиланням: 
https://reyestr.court.gov.ua/Review/113560478
З повагою — адвокат Кулик Ю.В.
