Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
Таким чином, НЕ може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.
Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» ).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також ВИКОНАВЕЦЬ може САМОСТІЙНО ЗНЯТИ АРЕШТ усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).
У справі, яка Верховним Судом переглядається, суди встановили, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л. В. від 16 серпня 2022 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику — ОСОБА_1 .
У липні 2023 року представник ОСОБА_1 — адвокат Савчак Я. О., надав приватному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є заробітною платою боржника, які розміщена на рахунку, призначеному для зарахування заробітної плати.
Приватний виконавець у порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з грошових коштів не зняв.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л. В. від 09 листопада 2023 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які отримує у військовій частині НОМЕР_4 , шляхом здійснення відрахувань із доходів боржника у розмірі 20 процентів до повного погашення загальної суми боргу зі щомісячним звітом підприємства про здійсненних відрахувань.
Згідно з випискою за договором № б/н за період з 13 червня 2023 року по 18 квітня 2024 року ОСОБА_1 отримував нарахування на картку заробітної плати з військової частини НОМЕР_4 , а також здійснював перекази на іншу карту, здійснював трансакції щодо готівки та поповнював карту (том 1, а. с. 176).
19 лютого 2024 року, 28 лютого 2024 року через засоби електронної пошти ОСОБА_1 повторно звертався до приватного виконавця із заявою про скасування арешту з банківського рахунку, на який надходить заробітна плата.
З урахування наведеного, Верховний Суд НЕ ПОГОДЖУЄТЬСЯ з висновком суду першої та суду апеляційної інстанцій про відсутність підстав для визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо НЕ скасування арешту заробітної плати та зобов`язання зняти арешт з рахунку НОМЕР_1 , відкритому у Акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 , про те, що банк не визначив статус коштів та рахунку на якому вони знаходяться, як рахунок із спеціальним режимом використання і не повідомляв виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та не повернув його постанову без виконання, що було б підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів відповідно до частини четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.
Наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
Коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21).
Отже, звернення стягнення та накладення арешту на заробітну плату понад встановлені Законом розміри заборонено, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема й на підставі повідомлення боржника.
Залишення в силі арешту на кошти, які складають заробітну плату, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання боржником будь-яких коштів заробітної плати як єдиного джерела доходів та порушує його конституційне право на отримання винагороди за працю.
У статті 10 Конвенції про захист заробітної плати, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року зазначено, що заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
У зв`язку з наведеним, Верховний Суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо визнання бездіяльність приватного виконавця неправомірними щодо не скасування арешту заробітної плати, яка знаходиться та надходить на банківський рахунок, який відкритий у Акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк» та зобов`язання приватного виконавця скасувати арешт є обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 у цій частині є обґрунтованими.
Скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни щодо не скасування арешту заробітної плати ОСОБА_3 , яка знаходиться та надходить на банківський рахунок: IBAN НОМЕР_1 , відкритому у Акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк».
Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівну скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою ОСОБА_3 , що знаходяться на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритому у Акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк».
З повним текстом постанови Верховного Суду від 12 лютого 2025 року в справі № 444/2503/17 (провадження № 61-14767св24) можна ознайомитися за посиланням: 
https://reyestr.court.gov.ua/Review/125125022
З повагою, адвокат Кулик Ю.В.
