☝️ Статтею 199 CК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
📎 Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
📎 Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
📎 Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
📎 На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
📎 При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
📎 Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
🔥❗ Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:
☑️ досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання;
☑️ потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;
☑️ наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
📎 Указане судам також роз`яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
📎 Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
📎 При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
☝️ Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
☑️ стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
☑️ стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
☑️ інші обставини, що мають істотне значення.
📎 При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду у справі № 381/2423/20
(провадження № 61-17937 св 21):
📎 У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, встановивши, що повнолітні сини ОСОБА_1 продовжували навчатися та у зв`язку з цим потребували матеріальної допомоги, а ОСОБА_2 , будучи працездатним, мав можливість надавати таку допомогу, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітніх синів у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 16 вересня 2020 року і до припинення їх навчання, а саме до 01 липня 2021 року.
📎 Таким чином, суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
📎 Як встановлено судом першої інстанції та вказує у своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 , під час розгляду справи у суді першої інстанції представник відповідача підтвердила факт офіційного працевлаштування ОСОБА_2 .
📎 Доказів скрутного матеріального становища останнього, що унеможливлює утримання ним своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та потребують матеріальної допомоги, суду не надано.
🔥❗️ При цьому посилання апеляційного суду на відсутність доказів працевлаштування відповідача, що, за висновком суду, унеможливило встановити, чи дійсно він має можливість надавати дітям матеріальну допомогу, Верховний Суд визнає неспроможними, так як відповідач, маючи обов`язок у змагальному процесі доводити свої твердження (статті 12, 81 ЦПК України), не надав доказів, що не працює, приховував ці докази від позивача, а представник відповідача підтвердила факт його працевлаштування.
🔥❗️ Колегія суддів НАГОЛОШУЄ на тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує НЕЗАЛЕЖНО від форми навчання, до чого зводилися основні доводи апеляційної скарги відповідача.
📎 Такий виникає за обов`язкової сукупності юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
👩⚖️🇺🇦 Указане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах: від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 (провадження №61-12495св18), від 22 листопада 2018 року у справі №592/2798/16-ц (провадження №61-19463св18), від 05 червня 2019 року у справі №754/866/18 (провадження №61-7125св18).
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 16 лютого 2022 року в справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937 св 21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/103466767
З повагою — адвокат Кулик Ю.В.