Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» В РЕДАКЦІЇ, ЧИННІЙ НА ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ судом першої інстанції, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;
судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
свідоцтва про смерть;
паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
При визнанні судом осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, ЮРИДИЧНИМ НАСЛІДКОМ є зняття таких осіб з реєстраційного обліку за адресою зазначеного житла.
Таким чином, під час ухвалення рішення про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, не існує необхідності ще й вирішувати вимогу про зняття з реєстрації.
Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 465/2559/14-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 2/0808/1282/2012.
З повним текстом постанови Верховного Суду від 22 грудня 2021 року в справі № 947/14605/20 (провадження № 61-15889св21) можна ознайомитися за посиланням 
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102149633
З повагою — адвокат Кулик Ю.В.
