☝🇺🇦 Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
☝️🔥 КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ № 339/143/20 (провадження № 61-6809св21):
📎 ОСОБА_1 у червні 2020 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ.
📎 Позивач обґрунтовувала свої вимоги тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . У шлюбі у них народилося троє дітей, двоє з яких повнолітні та неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
📎 Стверджувала, що відносини між нею і її чоловіком погіршилися, між ними немає взаєморозуміння, поваги, в них різні погляди на сімейні відносини, ведення спільного господарства, виховання дитини, внаслідок чого і виникають сварки. Шлюбні стосунки між ними припинені, з лютого 2020 року вони проживають окремо, малолітній син ОСОБА_3 проживає з нею.
📎 Враховуючи, що шлюб між ними існує формально, сторони не підтримують сімейні відносин, проживати у такому шлюбі вона не бажає, просила розірвати шлюб, укладений 27 січня 1990 року, а малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом з нею.
👩⚖️🇺🇦 Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 березня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
📎 Розірвано шлюб, зареєстрований 27 січня 1990 року у Болехівській міській Раді народних депутатів Долинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 6, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
📎 Малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати разом з матір`ю ОСОБА_1 .
📎 Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено за її бажанням прізвище ОСОБА_1 .
📌 Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вважав, що сторони протягом останнього часу подружні стосунки не підтримують, не ведуть спільного господарства, тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носить формальний характер, позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
📌 Вирішуючи вимоги позивача про залишення малолітнього сина проживати з нею, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків, що між батьками відсутній спір щодо місця проживання дитини, відповідач з вимогами про визначення місця проживання дитини разом з ним до суду не звертався.
☝️🔥 КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
📎 У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у квітні 2021 року, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 березня 2021 року в частині визначення місця проживання дитини та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
📎 Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник визначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).
📎 Заявник стверджує, що оскаржувані судові рішення у частині вирішення позовних вимог про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом з матір`ю ухвалені без дослідження всіх обставин справи, без залучення до участі у справі ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ і без отримання їх ВИСНОВКУ. Суди не врахували, що заявник заперечував проти залишення дитини проживати разом з матір`ю, що свідчить про наявність спору між батьками про визначення місця проживання дитини.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду у справі № 339/143/20
(провадження № 61-6809св21):
📎 У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
📎 Суди встановили, що між сторонами на момент розгляду справи був ВІДСУТНІЙ СПІР між батьками щодо місця проживання дитини, такий позов ані позивач, ані відповідач не пред`являли, суд його не вирішував.
🔥❗️ Зазначення у резолютивній частині рішення суду такого: «Малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживання з матір`ю ОСОБА_1 », не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, оскільки суд лише констатував, з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому її місце проживання, оскільки, як встановлено, після припинення фактичних шлюбних відносин дитина залишилася проживати разом з матір`ю.
🔥❗️ Верховний Суд врахував, що заявник не подавав до суду першої інстанції заперечень проти залишення дитини проживати разом з матір`ю, не доводив, що місцем проживання дитини після припинення фактичних шлюбних відносин подружжя є місце проживання батька, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
📎 Не підлягають врахуванню також доводи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спору по суті мали врахувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), оскільки вони стосуються вирішення спору про визначення місця проживання дитини, який у справі, що переглядається, суди не вирішували.
🔥❗️ Враховуючи, що сторони НЕ зверталися до суду із вимогами про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, суд, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обґрунтовано в межах доводів та вимог позову про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір`ю, встановивши, що дитина до розірвання шлюбу після припинення фактичних шлюбних відносин батьків проживала разом з матір`ю, залишив проживати дитину з нею, чим лише КОНСТАТУВАВ місце проживання дитини, НЕ визначаючи його.
📎 Встановивши фактичні обставини, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили правову природу цивільних відносин між сторонами.
📎 Верховний Суд, застосувавши правило частини третьої статті 401 ЦПК України, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на вирішення спору та відповідний правовий результат не впливають.
🔥❗️ Одночасно Верховний Суд наголошує на тому, що ОСОБА_2 не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про визначення місця проживання сина разом з ним у разі наявності підстав вважати, що проживання дитини з батьком відповідатиме найкращим інтересам дитини.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 22 грудня 2021 року в справі № 339/143/20 (провадження № 61-6809св21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102149370
З повагою — адвокат Кулик Ю.В.
