☝ Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності (стаття 361 ЦК України).
📎 Положеннями частин першої та другої статті 362 ЦК України визначено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності СПІВВЛАСНИК має ПЕРЕВАЖНЕ право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
📎 Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
📎 Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна — протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
📎 Суб`єктивне право на продаж частки сторонній особі виникає у співвласника з моменту одержання відмови усіх інших співвласників від здійснення переважного права на купівлю або нездійснення ними цього права протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, якщо предметом договору купівлі-продажу є нерухоме майно.
📎 При цьому під здійсненням переважного права необхідно вважати передання (надіслання) продавцю оферти щодо укладення основного або попереднього договору купівлі-продажу частки.
👩⚖️🇺🇦 Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 761/37049/15-ц (провадження № 61-18950св20).
📎 Згідно зі статтями 21, 24, 41 Конституції України, статтями 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
👩⚖️🇺🇦 Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 635/12041/13-ц (провадження № 61-27570св18).
📎 Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Кожен співвласник має право вимагати від інших передання йому у володіння та користування конкретної частини спільного майна, що відповідає його частці у праві власності (частина третя статті 358 ЦК України). При цьому право спільної часткової власності, безумовно, не припиняється. Це право може припинитися для співвласника за його волею у разі поділу спільного майна (стаття 367 ЦК України), виділу з нього частки (стаття 364 ЦК України) або шляхом розпорядження співвласником своєю часткою (статті 361, 362 ЦК України).
👩⚖️🇺🇦 Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 761/34735/17 (провадження № 61-9064св19).
☝️🔥 КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ № 524/439/19
(провадження № 61-8513св20):
📎 У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про переведення прав та обов`язків покупця.
📎 Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 . Отже, ОСОБА_1 як співвласник спірного домоволодіння мала переважне право перед іншими особами на купівлю частки відповідача відповідно до вимог статті 362 ЦК України. Проте, ОСОБА_3 06 лютого 2018 року продав свою частку спільного майна ОСОБА_2 , чим порушив переважне право позивача на купівлю цього майна. Вважає, що вона має бути визнана покупцем за вказаним вище договором від 06 лютого 2018 року.
📎 На підставі викладеного ОСОБА_1 просила: перевести на неї прав та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу 58/100 частки житлового домоволодіння АДРЕСА_1 , укладеного 06 лютого 2018 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу Мушинським О. Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 304; визнати за нею права власності на 58/100 частки житлового домоволодіння АДРЕСА_1 ; витребувати 58/100 частки житлового домоволодіння АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_2 як добросовісного набувача.
👩⚖️🇺🇦 Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
📌 Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судовими рішеннями в іншій справі виділено співвласникам спірного домоволодіння їхні частки, а розпорядженням виконавчого комітету органу місцевого самоврядування поділеним частинам домоволодіння присвоєно окремі поштові адреси.
Крім того, ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на спірне майно та у подальшому як окремий об`єкт нерухомості продав його. Після вирішення судом спору про виділ часток в натурі право спільної часткової власності на будинок припинилося, а колишні співвласники втратили переважне право купівлі частки.
👩⚖️🇺🇦 Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
📌 Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що внаслідок поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припинилося. Припинення права спільної часткової власності на спірне майно підтверджено зібраними у справі доказами, яким місцевим судом надана належна оцінка, а також не спростована позивачем. Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 03 лютого 2012 року та додатковим рішенням цього ж суду від 26 листопада 2012 року у справі № 2-156/12, які набрали законної сили, проведено реальний розподіл спірного домоволодіння, тобто поділено в натурі, тому право спільної часткової власності на нього припинилося і за змістом статті 362 ЦК України відсутні підстави для пред`явлення співвласником позову про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки майна у праві спільної часткової власності.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду у справі№ 524/439/19
(провадження № 61-8513св20):
📎 Суди встановили, що судовими рішеннями в іншій справі, які набрали законної сили, домоволодіння на АДРЕСА_1 було поділено в натурі між співвласниками та виділено ОСОБА_1 і ОСОБА_4 42/100 частин цього майна із зазначенням конкретних приміщень, які їм переходять у власність, а ОСОБА_3 виділено 58/100 частин цього домоволодіння із зазначенням конкретних приміщень, які переходять йому у власність.
Розпорядженням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 18 липня 2013 року за клопотанням ОСОБА_1 та ОСОБА_4 частині індивідуального жилого будинку присвоєно поштову адресу — АДРЕСА_1 .
📎 ОСОБА_3 06 січня 2016 року зареєстрував своє право власності та отримав свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно — житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 .
📎 З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень вбачається, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомості за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Кременчуцьким міським управлінням юстиції 25 грудня 2015 року.
📎 Відповідно до частини третьої статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
🔥❗️ Отже, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності.
👩⚖️🇺🇦 Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 211/7117/13-ц (провадження № 61-6812св19).
🔥❗️ Таким чином, за загальним правилом виділення частки житлового будинку в натурі припиняє право спільної часткової власності на нього та НЕ потребує згоди колишнього співвласника на відчуження цього майна, отримання відмови від права купівлі тощо.
🔥❗️ Відповідачу виділено конкретні житлові приміщення в натурі, він у встановленому законом порядку оформив право власності на це майно, а тому відсутні підстави вважати, що у нього наявні перешкоди у володінні, користуванні і розпорядженні своїм майном, зокрема щодо відчуження зазначеного майна без згоди позивача як колишнього співвласника, тому суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
📎 Доводи касаційної скарги, що судовими рішеннями у справі № 2-156/12, які набрали законної сили, ОСОБА_3 було виділено лише певну частку у спірному майні, проте не було виділено майно в натурі, не заслуговують на увагу та спростовуються змістом вказаних рішень, зокрема їхньою резолютивною частиною. Крім того, у подальшому відповідач у цій справі оформив право власності на це майно як на окремий об`єкт нерухомого майна, а позивач отримала нову адресу на виділене їй нерухоме майно.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19 лютого 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2020 року залишено без змін.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року в справі № 524/439/19 (провадження № 61-8513св20) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100179321
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
