☝️🇺🇦 Статтею 274 ЦПК України визначено справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, зокрема відповідно до частини першої зазначеної норми:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин;
3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
📎 Відповідно до частини другої зазначеної статті, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
📎 Частиною четвертою статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
▪️ що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;
▪️ щодо спадкування;
▪️ щодо приватизації державного житлового житлового фонду;
▪️ щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
▪️ в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
▪️ інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
📎 Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі ( частина перша статті 277 ЦПК України).
📎 За змістом частини четвертої 4 статті 277 ЦПК України, якщо відповідач у встановлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
📎 Частиною п`ятою статті 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
☝️🔥 КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ № 290/853/19
(провадження № 61-9671св20):
📎 У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
👩⚖️🇺🇦 Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 18 вересня 2019 року вирішено дану справу розглядати у порядку СПРОЩЕНОГО позовного провадження БЕЗ повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк подати до суду відзив, а позивачу протягом семи днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив.
👩⚖️🇺🇦 Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 17 січня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_2 шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування зазначеною квартирою.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.
👩⚖️🇺🇦 Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 17 січня 2020 року в частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким компенсовано ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн, сплачений ним за подання позовної заяви, за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
📎 У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 у якій він просив рішення Романівського районного суду Житомирської області від 17 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
📎 Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суд першої інстанції помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, не урахував, що позивач такого клопотання не заявляв, а також те, що справа має виняткове значення для відповідача, оскільки позбавляє його права на житло. Крім того, суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті зустрічного позову.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду у справі № 290/853/19
(провадження № 61-9671св20):
🔥❗️ Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що справа НЕ відноситься до категорії справ, які НЕ можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, заперечень від сторін проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, або заяви про необхідність виклику сторін у судове засідання не надходили. Зважаючи на наведене, посилання ОСОБА_2 на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо розгляду справи в спрощеному позовному провадження Є БЕЗПІДСТАВНИМИ.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 15 липня 2021 року в справі № 290/853/19 (провадження № 61-9671св20) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/98368270#
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
