☝🇺🇦 Питання щодо оподаткування доходів фізичних осіб, в тому числі, сум відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, регулюється розділом ІV Податкового кодексу України (далі — ПКУ України), в якому визначено доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, та доходи, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
📎 Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
📎 Статтею 168 ПКУ встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету (в тому числі і податків на доходи фізичних осіб), згідно з підпунктом 168.1.1. пункту 168.1. якого податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
📎 У свою чергу пунктом 176.2. статті 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до цього кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
📎 При стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 КЗпП України, суд керувався постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100.
☝ Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються:
🔹 основна заробітна плата;
🔹 доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час;
🔹 суміщення професій і посад;
🔹 розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками;
🔹 високі досягнення в праці (високу професійну майстерність);
🔹 умови праці;
🔹 інтенсивність праці;
🔹 керівництво бригадою, вислугу років та інші);
🔹 виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;
🔹 винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
📎 Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
📎 Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
📎 У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
🔥❗️ Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, БЕЗ виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
🔥❗️ Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що СУМИ, які СУД визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються БЕЗ віднімання сум податків та зборів.
🔥❗️ Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, ПІДЛЯГАЮТЬ НАРАХУВАННЮ РОБОТОДАВЦЕМ при ВИКОНАННІ відповідного судового рішення та, відповідно, розмір присуджених сум при виплаті на виконання судового рішення підлягає зменшенню ⬇️💰 на суму податків та зборів, оскільки особа відшкодовує (виплачує, надає) на користь фізичної особи середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, така особа виступає щодо такої фізичної особи податковим агентом та зобов`язана утримати і перерахувати податок зі суми такого доходу.
👩⚖️🇺🇦 Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/75690203
Справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 25 березня 2021 року в справі № 185/2109/18-ц (провадження №61-18024св20) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907359
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
