🤔 Рано чи пізно настає момент, коли власник житлового будинку, квартири, земельної ділянки чи іншого нерухомого майна 🏠🏘🏢 замислюється щодо необхідності ще при житті вирішити питання щодо переоформлення на своїх дітей, онуків, сестер, племінників чи інших осіб своєї нерухомості.
🤔 У зв’язку з цим виникає проблемне питання: який варіант передачі свого майна до іншої особи обрати? Що краще: подарувати, скласти заповіт чи укласти договір довічного утримання (догляду)?
Інколи саме через брак інформації та юридичну необізнаність люди роблять необдумані кроки.
Тож у цій публікації пропоную розібратися з плюсами та мінусами трьох варіантів розпорядження своїм майном:
✅ ЗАПОВІТ
✅ ДОГОВІР ДАРУВАННЯ
✅ ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ)
📜🖋 Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
📜🖋 Договір дарування 🎁 — це домовленість, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ст. 717 ЦК України).
📜🖋ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ) — домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (ст. 744 ЦК України).
СПІЛЬНЕ:
🔹 всі вони спрямовані на перехід («передачу») права власності на майно до іншої особи за волевиявленням власника такого майна;
🔹 всі вони укладаються у письмовій формі та підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню (крім деяких винятків за договором дарування рухомих речей, предметів особистого користування тощо).
ВІДМІННЕ:
🔹 По — перше, момент набуття права власності на нерухоме майно.
📌 ЗА ЗАПОВІТОМ 👉 особа й надалі залишається власником свого майна (вказаного в заповіті) до дня смерті, а право власності на спадкове майно переходить до спадкоємців (особи вказаної у заповіті) лише після оформлення спадщини та отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
📌 ЗА ДОГОВОРОМ ДАРУВАННЯ 👉 при укладенні такого договору право власності на майно переходить від дарувальника до обдаровуваного. Уклавши договір дарування, Ви перестаєте бути власником свого майна та втрачаєте будь-які права на це майно. Якщо за договором було подаровано житловий будинок, квартиру, то обдаровуваний має право вимагати виселення Вас із житла.
📌 ЗА ДОГОВОРОМ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ 👉 з моменту укладення та державної реєстрації договору довічного утримання відчужувач (власник майна) перестає бути власником будинку, квартири. Уклавши договір довічного утримання (догляду), Ви перестаєте бути власником свого майна та втрачаєте будь-які права на це майно.
Для того, щоб відчужувачу (пенсіонеру) не втратити право на проживання у квартирі, будинку, який йому належав, у такому договорі можна прописати ЗОБОВ’ЯЗАННЯ щодо забезпечення житлом, правом на проживання в ньому.
🔹 По — друге, наявність або відсутність умов для набуття права власності.
📌 ЗА ЗАПОВІТОМ 👉 слід пам’ятати, що відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у ШІСТЬ МІСЯЦІВ☝️, який починається з часу відкриття спадщини.
📎 Отже, якщо Вам відомо про наявність заповіту на Ваше ім’я, то до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини потрібно звертатися протягом шести місяців від дня смерті такої особи!!!
🔥❗️ Нажаль, досить поширеною є практика, коли спадкоємці, в силу своєї юридичної необізнаності, ПОМИЛКОВО вважають, що із заявою при прийняття спадщини потрібно звертатися вже після спливу шести місяців від дня смерті спадкодавця.
Ще однією умовою, яка може вплинути на можливість оформлення спадщини в цілому на спадкове майно, що вказане у заповіті, є НАЯВНІСТЬ ОБОВ’ЯЗКОВИХ СПАДКОЄМЦІВ у спадкодавця.
⁉️ ХТО МАЄ ПРАВО НА ОБОВ’ЯЗКОВУ ЧАСТКУ У СПАДЩИНІ? 🏠💰💰💰🚗
Стаття 1241 Цивільного кодексу України передбачає вичерпний перелік таких осіб:
✅ малолітні діти спадкодавця ( до 14 років)
✅ неповнолітні діти спадкодавця ( з 14 до 18 років)
✅ повнолітні непрацездатні діти спадкодавця ( інваліди I, II чи III групи або досягли пенсійного віку)
✅ непрацездатна вдома (вдівець)
✅ непрацездатні батьки.
Обов’язкова частка у спадщині визначається в розмірі ПОЛОВИНИ від тієї частки, яка належала б кожному зі спадкоємців, що мають право на неї, при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту (ч. 1 ст. 1241 ЦК України).
Тож, маючи намір на спадкування майна за заповітом, слід враховувати можливі ризики наявності у особи інших спадкоємців, які можуть мати обов’язкову частку в спадщині, а тому оформити право власності на майно в цілому буде неможливим!
📌 ЗА ДОГОВОРОМ ДАРУВАННЯ 👉 дарувальник (той, хто дарує) не має права вимагати від обдаровуваного зустрічних дій за свій дарунок. Він не отримує ніякої матеріальної вигоди. Тобто, не можна просити взамін сплату коштів, вимагати утримання чи догляд т.п.
Договір дарування завжди є БЕЗОПЛАТНИМ 🚫💰.
📌 ЗА ДОГОВОРОМ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ 👉 можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення (може бути вказана конкретна щомісячна грошова сума), а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (вид та кількість харчування, порядок отримання медичної допомоги, послуг перукаря т.п.). Набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).
🔹 По — третє, наявність чи відсутність обтяжень щодо розпорядження майном особою, право власності до якої має перейти за волевиявленням власника.
📌 ЗА ЗАПОВІТОМ 👉 так як заповідач продовжує бути власником свого майна, то спадкоємець за заповітом не має права ним розпоряджатися (перепродати, подарувати, здати в оренду т.п.), доки у встановленому законом порядку не оформить спадщину вже після смерті такої особи.
Тобто, право на розпорядження майном виникає лише після смерті спадкодавця та оформлення у нотаріуса спадкових прав.
📌 ЗА ДОГОВОРОМ ДАРУВАННЯ 👉 так як за цим договором обдаровуваний стає власником дарунка при укладенні договору та його державній реєстрації, то право на розпорядження таким майном виникає у нього одразу після оформлення правочину.
У цій ситуації слід бути обережним саме власнику майна, який бажає зробити подарунок. Після посвідчення договору Ви втрачаєте будь — які права щодо цього майна, вони в цілому переходят до обдаровуваного.
Новий власник без будь — яких обмежень зможе подароване майно продати, подарувати, здати в оренду т.п.
📌 ЗА ДОГОВОРОМ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ 👉 набувач за таким договором обмежений у праві розпорядження житлом до моменту смерті відчужувача. Набувач НЕ має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.
🔹 По — четверте, строки позовної давності для звернення до суду щодо визнання їх недійсними.
Для договору дарування – 1 рік ;
Для договору довічного утримання, заповіту – 3 роки.
🔹 По — п’яте, вартість нотаріального посвідчення.
📌 ЗА ЗАПОВІТОМ 👉 є менш затратною нотаріальною дією, порівняно з договором дарування чи довічного утримання, так як його вартість складає орієнтовно 300 грн. — 1000 грн.
За посвідчення заповіту державні нотаріуси справляють державне мито у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян -0,85 грн.
Вартість оформлення заповіту у приватного нотаріуса визначається ним самим.
Проте хоча при посвідченні заповіту витрати мінімальні, але їх доведеться понести спадкоємцю вже при оформленні спадщини за заповітом.
📌 ЗА ДОГОВОРОМ ДАРУВАННЯ 👉
1️⃣ послуги нотаріуса за посвідчення договору (орієнтовно 3000 — 4000 грн.);
2️⃣ сплата державного мита — 1% від вартості майна;
3️⃣ вартість послуг експерта за оцінку майна — від 500 грн.;
4️⃣ витрати за проведення реєстраційних дій нотаріусом — орієнтовно 1800 грн.;
5️⃣ виготовлення технічного паспорта на будинок, квартиру (за потреби) — від 1000 грн.;
6️⃣ можлива сплата податку та військового збору (залежно від ступеня споріднення сторін договору та їх резидентського статусу).
▪️ при даруванні нерухомості далекому родичу або особі, яка не перебуває у родинних відносинах з дарувальником – сплачується 5% — податок на доходи фізичних осіб та 1,5% — військовий збір від оціночної вартості нерухомості;
▪️ якщо подарунок у вигляді нерухомості отримує резидент від нерезидента або нерезидент від резидента, буде потрібно сплатити 18% — податок на доходи фізичних осіб, а також 1,5 % військовий збір від оціночної вартості нерухомості.
📌 ЗА ДОГОВОРОМ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ 👉
1️⃣ послуги нотаріуса за посвідчення договору (орієнтовно 3000 — 4000 грн.);
2️⃣ сплата державного мита — 1% від вартості майна;
3️⃣ вартість послуг експерта за оцінку майна — від 500 грн.;
4️⃣ витрати за проведення реєстраційних дій нотаріусом — орієнтовно 1800 грн.;
5️⃣ виготовлення технічного паспорта на будинок, квартиру (за потреби) — від 1000 грн.;
6️⃣ цей договір за своєю правовою природою є відчуженням нерухомого майна або рухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Якщо за договором довічного утримання відчужується (продається) нерухоме (рухоме) майно, то дохід фізичної особи — резидента (відчужувача) включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно з окремими положеннями статтей 172 — 173 ПКУ і оподатковується за 5 % ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Разом з тим, не підлягає оподаткуванню дохід відчужувача, отриманого за договором довічного утримання відповідно до п. 172.1 ст. 172 та абз. 1 п. 173.2 ст. 173 ПКУ.
Більш детально з порядком оподаткування доходу за договором довічного утримання (догляду) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi…/arhiv1/print-273949.html
🔹 По — шосте, пакет документів, необхідний для посвідчення.
Для посвідчення заповіту є необхідним мінімальний пакет документів: паспорт та ідентифікаційний код заповідача, правовстановлюючий документ на майно та дані особи, на користь якої здійснюється заповідальне розпорядження.
Натомість, для посвідчення договору дарування, договору довічного утримання є значно розширений перелік документів, так як необхідною буде оцінка майна, наявність кадастрового номера для відчуження житлового будинку чи земельної ділянки.
🔹 По — сьоме, щодо можливості скасування, дострокового розірвання, внесення змін.
📌 ЗА ЗАПОВІТОМ 👉
Заповідач має право у будь-який час:
▪ скасувати заповіт;
▪ скласти новий заповіт;
▪ внести до заповіту зміни.
Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
☝️ За позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч. 2 ст. 1257 ЦК України), тобто якщо суд прийде до переконання, що документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погрози насильства, тоді цей заповіт буде визнано недійсним.
Підставами визнання недійсним заповіту є:
▪ складання заповіту особою, яка не мала на це права, тобто недієздатною особою;
▪ складання заповіту з порушенням вимог щодо його оформлення та посвідчення;
▪ при складанні заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (підроблено підпис заповідача).
📌 ЗА ДОГОВОРОМ ДАРУВАННЯ 👉
Розірвати такий договір можливо тільки:
▪️ якщо особа, якій Ви подарували майно, вчинила умисний злочин проти Вас чи членів Вашої сім’ї;
▪️ якщо особа, якій Ви подарували майно, створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
▪️ якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
📌 ЗА ДОГОВОРОМ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ 👉
Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:
на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;
на вимогу набувача.
☝️ ОТЖЕ, перед тим як скласти заповіт, укласти договір дарування чи договір довічного утримання (догляду), необхідно зважити всі «за» та «проти» й усвідомлено обрати саме той вид правочину, який є найкращим для кожного зі сторін у конкретній ситуації.
Більш детально про заповіт, договір дарування та договір довічного утримання (догляду) можна проглянути за посиланням👇👇👇
ЗАПОВІТ 👉
ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ 👉
ДОГОВІР ДАРУВАННЯ 👉
З повагою адвокат Кулик Ю.В.