☝🇺🇦 Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
📎 Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (далі — Інструкція), записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до пункту 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
☝🇺🇦 Згідно з пунктом 4.1 та пунктом 4.2 Інструкції при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
📎 Частиною п’ятою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
☝❗ Таким чином, для застосування цієї норми права необхідна наявність таких умов:
🔹 затримка у видачі трудової книжки;
🔹 вина власника або уповноваженого ним органу;
🔹 вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.
📎 Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
☝❗ Отже, обов`язок доведення розподіляється між сторонами таким чином: позивач повинен довести факти, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, відповідач — факти, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень проти позову.
☝️🔥 КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ № 600/121/19
(провадження № 61-15223св20):
📎 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у ТОВ «Радехівський цукор» на підставі строкового трудового договору від 19 лютого 2018 року на строк виконання ремонтних робіт.
📎 Пунктом 19.1 зазначеного вище строкового договору визначено, що останній день ремонтних робіт у конкретному цеху (відділенні) Козівського підрозділу визначається на підставі наказу генерального директора ТОВ «Радехівський цукор».
📎 Наказом генерального директора ТОВ «Радехівський цукор» від 27 листопада 2018 року № 252 визначено, що останнім днем виробничого сезону 2018 року є 01 грудня 2018 року.
📎 Наказом (розпорядженням) відповідача від 30 листопада 2018 року ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору.
📎 Останнім робочим днем позивача за зазначеним вище трудовим договором є 01 грудня 2018 року, що визнається сторонами та підтверджується табелем обліку використання робочого часу та копією обхідного листка при припиненні трудового договору (контракту) ОСОБА_1 .
📎 Факт перебування позивача 01 грудня 2018 року на роботі підтверджується позивачем і показаннями свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які були допитані у судовому засіданні 29 січня 2020 року.
📎 Копія наказу про звільнення та трудова книжка позивачу у день звільнення вручені не були, що підтверджується копією наказу про звільнення, де у графі «з наказом ознайомлені: ОСОБА_1 » відсутній будь-який підпис, а також копією частини книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, де відсутній підпис позивача про отримання трудової книжки.
📎 У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (далі -ТОВ «Радехівський цукор») про витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
📎 Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив зобов`язати ТОВ «Радехівський цукор» видати йому належно оформлену трудову книжку, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 02 грудня 2018 року до 23 січня 2020 року у розмірі 201 393,64 грн, зобов`язати змінити дату його звільнення з 02 грудня 2018 року на фактичний день видачі трудової книжки та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
👩⚖️🇺🇦 Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 28 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
📎 Зобов`язано ТОВ «Радехівський цукор» видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку. Стягнуто з ТОВ «Радехівський цукор» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у видачі трудової книжки у розмірі 256 049,50 грн та моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн. В задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача змінити дату звільнення відмовлено.
📌 Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при звільненні ОСОБА_1 допущено порушення вимог частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) в частині, що стосується видачі трудової книжки, а тому, вимоги позивача про зобов`язанням відповідача видати йому належним чином оформлену трудову книжку та стягнення з ТОВ «Радехівський цукор» на його користь середнього заробітку за увесь час затримки видачі трудової книжки є обґрунтованими. Також судом першої інстанції встановленні підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди, завданої порушеннями відповідачем вимог трудового законодавства, яку суд, враховуючи засади розумності та справедливості, визначив в розмірі 2 000,00 грн.
📎 Постановою Тернопільського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 28 квітня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
📌 Скасовуючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що позивачем не доведено, що він був позбавлений можливості забрати трудову книжку в день звільнення. При цьому, в судовому засідання в суді апеляційної інстанції позивач підтвердив, що в нього була можливість забрати трудову книжку в день звільнення, але через особисті термінові справи позивач поспішав, а тому не мав часу очікувати її видачі.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду у справі №717/641/18
(провадження № 61-1332св19):
🔥❗ Скасовуючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, обґрунтовано виходив із того, що затримка видачі трудової книжки позивачу відбулася НЕ з вини роботодавця, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою видачі йому трудової книжки, відсутні.
📎 Доводи касаційної скарги про те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів представника відповідача про те, що позивач умисно не отримав трудову книжку, відхиляються Верховним Судом, оскільки право працівника отримати трудову книжку в день звільнення пов`язується не лише з обов`язком роботодавця видати трудову книжку, а й з обов`язком працівника її забрати, якщо роботодавець створив всі умови для її вчасної видачі.
📎 Прослухувавши запис судового засідання суду апеляційної інстанції від 15 вересня 2020 року, можна зробити висновок, що відповідач в день звільнення позивача організував видачу звільненим працівникам, зокрема і позивачу, належним чином оформлених трудових книжок та інших кадрових документів, проте, як підтвердив позивач, через особисті справи він поспішав та не мав часу очікувати видачу трудової книжки.
📎 Визначена статтею 13 ЦПК України диспозитівність судового процесу передбачає право учасників справи довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, проте позивачем не доведено, що він був позбавлений можливості отримати трудову книжку, перебуваючи в день звільнення на роботі.
📎 Також позивач не заперечував, що відповідальний працівник відділу кадрів особисто, або через інших працівників просив з`явитись позивача за трудової книжкою.
🔥❗ Вказані обставини свідчать про відсутність умисних винних дій (бездіяльності) роботодавця у затримці видачі трудової книжки у розумінні положень частини п`ятої статті 235 КЗпП України, тому висновок апеляційного суду про те, що затримка видачі трудової книжки відбулась не з вини роботодавця, є правильним.
📎 Із наведених міркувань колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про наявність підстав для сплати позивачу вимушеного прогулу через несвоєчасну видачу трудової книжки, оскільки в затримці видачі трудової книжки немає вини відповідача. При цьому, як встановлено апеляційним судом, у позивача не було вимушеного прогулу через затримку видачі йому трудової книжки, оскільки у січні 2019 року позивач був працевлаштований із одночасним заведенням нової трудової книжки. Також, як підтвердив сам позивач в судовому засіданні апеляційного суду, він не працевлаштувався одразу після звільнення через бажання відпочити.
🔥❗ Верховний Суд наголошує, що трудове законодавство України побудоване на балансі прав та обов`язків як працівника, так і роботодавця. За положеннями трудового законодавства невиконання зобов`язань, як і зловживання правами, не допускається.
📎 В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 15 вересня 2020 року представник відповідача намагався вручити позивачу під підпис його трудову книжку, проте позивач та його представник відмовились її отримати без надання пояснень. Ці дії ОСОБА_1 , як і його твердження про вину роботодавця в затримці видачі позивачу трудової книжки у день звільнення, свідчать про зловживання останнім своїм правом на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу через затримку видачі трудової книжки та порушує баланс інтересів суб`єктів трудових правовідносин у цій справі.
🔥❗ Отже, не реалізація із власної волі працівником свого права на отримання трудової книжки у день звільнення не може мати наслідком юридичну чи матеріальну відповідальність роботодавця у вигляді сплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки розбалансує систему прав та обов`язків у трудових відносинах.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року — без змін.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року№ 600/121/19 (провадження № 61-15223св20) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95439404
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
