☝️🇺🇦 Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
📎 До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
📎 Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
📎 Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, а також на права на земельну частку (пай) є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.
📎 Відповідно до положень частин дев`ятої, десятої статті 5 ЗК України 1990 року, кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
📎 Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.
📎 За частинами шостою, сьомою статті 6 ЗК України 1990 року, під час обчислення розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.
📎 Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.
📎 Частиною другою статті 23 ЗК України 1990 року визначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
📎 Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі — Указ № 720/95) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
📎 Відповідно до пункту 2 Указу № 720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
📎 Згідно зі статтею 9 ЦК Української РСР здатність мати цивільні права і обов`язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік.
📎 Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.
☝️🇺🇦 У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
☝️🇺🇦 Згідно з пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі необхідно враховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
☝️🔥 КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ № 717/641/18
(провадження № 61-1332св19):
📎 У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
🔹визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 08 червня 2016 року, видане на ім`я ОСОБА_2 , на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай), дубліката сертифіката бланк серії ЧВ № 0214123, виданого на ім`я ОСОБА_3 ;
🔹 визнати недійсними та частково скасувати пункт 22 розпорядження Кельменецької районної державної адміністрації від 03 серпня 2016 року № 187 у частині виділення ОСОБА_2 земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) згідно з сертифікатом, серії ЧВ № 0214123, загальною площею 1, 1076 га, з кадастровим № 7322084400:02:002:0281;
🔹 визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27 жовтня 2016 року, індексний номер 32067328, прийняте державним реєстратором Кельменецької районної державної адміністрації Ротарем В. М., номер запису про право власності 17113830 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066682973220 на земельну ділянку, загальною площею 1, 1076 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 7322084400:02:002:0281, яка розташована на території Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області;
🔹 визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 1, 1076 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7322084400:02:002:0281, яка розташована на території Івановецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3.
📎 Позивач на обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_3
📎 ОСОБА_4 вчасно, до спливу шестимісячного строку, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується фактичним вступом в управління та володіння майном.
📎 Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями за законом є дочка ОСОБА_5 (мати позивача), дочка ОСОБА_2 , та за заповітом — онук ОСОБА_1 . Спадкове майно, яке належало ОСОБА_3 , складається із права на земельну частку (пай) від 22 серпня 1997 року, сертифікат серії ЧВ № 0160383.
📎 Позивач прийняв спадщину за заповітом після смерті баби ОСОБА_4 , але не оформляв свідоцтво про право на спадщину через сімейні проблеми. Коли в грудні 2017 року він звернувся до нотаріуса за оформленням свідоцтва, то виявилося, що відповідач оформила спадщину після смерті його діда, хоча вона й відмовилася від прийняття спадщини.
👩⚖️🇺🇦 Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2018 року позов задоволено повністю.
👩⚖️🇺🇦 Постановою Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові.
📌 Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що суд першої інстанції не врахував правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 599/1833/15-ц.
📎 Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження таких списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.
📎 З довідки Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 07 грудня 2018 року № 0-24-0.31-4920/2-18 випливає, що державний акт на право колективної власності на землю спілці селян «Івановецька» Кельменецького району виданий 13 листопада 1995 року.
📎 Отже, на день видання спілці селян «Івановецька» Кельменецького району державного акта на право колективної власності на землю від 13 листопада 1995 року ОСОБА_3 не був членом цієї селянської спілки, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За таких обставин ОСОБА_3 не набув права власності на земельну частку (пай), а тому зазначене майно не увійшло до складу спадщини.
☝️🔥 КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ:
📎 ОСОБА_1 , не погодившись із рішенням апеляційного суду, у січні 2019 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
📎 Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку, про те, що видане відповідачу свідоцтво про право на спадщину від 08 червня 2016 року не порушує прав позивача. Суд не врахував, що відповідач відмовилася від спадщини після смерті ОСОБА_3 , а тому не мала права повторно звертатися до нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину.
📎 Також є неправильним висновок суду про те, що ОСОБА_3 не отримав за життя права на земельну частку (пай), оскільки, видавши йому сертифікат, держава визнала за ним таке право. Крім того, судом не враховано, що відповідач не довела, що на момент смерті ОСОБА_3 вступила в управління майном померлого, отже, видане їй свідоцтво про право на спадщину за законом не відповідає вимогам законодавства. Також суд помилково послався на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 599/1833/15-ц.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду у справі №717/641/18
(провадження № 61-1332св19):
📎 Як встановлено судом апеляційної інстанції, спадкодавець ОСОБА_3 не набув за життя право користування чи право власності на спірну земельну ділянку, а також у нього не виникло право на відповідну земельну частку (пай).
☝️❗️ Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що на день видачі спілці селян «Івановецька» Кельменецького району державного акта на право колективної власності на землю від 13 листопада 1995 року ОСОБА_3 НЕ БУВ членом цієї селянської спілки, оскільки ПОМЕР ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що він НЕ набув права на спірну земельну частку (пай), у зв`язку із чим зазначену земельну частку (пай) не можна вважати частиною спадкового майна померлого, а отже права позивача не порушені.
👩⚖️🇺🇦 Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №599/1833/15-ц (провадження № 61-4320св18), у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 179/2279/17 (провадження №61-395св19), у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №551/1075/17 (провадження № 61-15000св19), підстав відступити від зазначеного висновку Верховним Судом не встановлено.
📎 Доводи касаційної скарги про невідповідність фактичних обставин у цій справі правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №599/1833/15-ц (провадження № 61-4320св18) не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у справі, оскільки у наведеній справі встановлено факт смерті спадкодавця до моменту отримання державного акта на право колективної власності на землю.
🔥❗️ Право власності на земельну частку (пай) виникає НЕ з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.
📎 Посилання на факт отримання ОСОБА_3 сертифіката на право на земельну частку (пай) від 22 серпня 1997 року, серії ЧВ № 0160383, за встановлених обставин не спростовують висновків апеляційного суду, оскільки він виданий на ім`я спадкодавця через три роки після його смерті.
📎 Доводи касаційної скарги про неоднаковий підхід до вирішення питання законності отримання сертифіката на право на земельну частку (пай) від 22 серпня 1997 року та, як наслідок, можливості оформлення спадщини відповідачем на спірну земельну ділянку не доводять незаконність рішення суду, адже за умови невстановлення порушення прав позивача, правом на оскарження спірних правовстановлюючих документів та рішень наділена особа, права та інтереси якої були порушеними видачею цих документів.
📎 Доводи касаційної скарги про те, що відповідач відмовилася від спадщини після смерті ОСОБА_3 , Верховний Суд визнає необґрунтованими, оскільки за правилом статті 553 ЦК Української РСР 1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.
📎 Враховуючи, що відповідач подала відповідну заяву у 2002 році, а ОСОБА_3 помер у 1994 році, така дія відповідача не привела до настання відповідних правових наслідків та не може вважатися відмовою від спадщини.
📎 Доводи касаційної скарги в сукупності зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції, неправильного розуміння заявником вимог чинного законодавства та помилкового тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого відповідного схвалення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року залишено без змін.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 05 березня 2021 року № 717/641/18 (провадження № 61-1332св19) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95345003
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
