☝️🇺🇦 Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України.
☝️🇺🇦 Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
📌 МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
📌 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ ПО СУТІ — це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
📌 Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
📌 Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути СПІВМІРНИМИ із заявленими позивачем вимогами.
👩⚖️🇺🇦 У пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено наступне:
✅ єдиною ПІДСТАВОЮ для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі;
✅ розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;
✅ з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам;
✅ при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець;
✅ вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.
☝️🔥 КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У СПРАВІ № 522/3471/20 (провадження № 61-9451 св 20):
Позивач звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності та заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2020 року відкрито провадження у справі про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності. Призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
📌 Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою належними та допустимими доказами НЕ підтверджено факт того, що відповідач намагається відчужити спірне майно, тому відсутні правові підстави для накладення арешту на квартири. Крім того, відсутні докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Постановою Одеського апеляційного суду від 28 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2020 року про відмову у забезпеченні позову скасовано. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 38036175.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1328116551101.
📌 Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що запропонований позивачкою вид забезпечення позову, а саме накладення арешту на спірне майно, є співмірним із заявленими позовними вимогами про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку спірного майна.
У заяві про забезпечення позову позивачка посилалась на те, що відповідач має намір відчужити спірне майно, на можливе ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову при вчиненні подальших дій щодо реєстрації права власності на спірне майно за третіми особами. Таким чином, обґрунтованими є вимоги заяви про забезпечення позову.
У червні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на зазначене судове рішення, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду у справі № 522/3471/20 (провадження № 61-9451 св 20):
Цивільне процесуальне законодавство НЕ зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову ПЕРЕВІРЯТИ обставини, які мають значення для справи, а лише ☝️ запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, тому доводи касаційної скарги про те, що позов безпідставний при вирішенні цього процесуального питання не досліджуються.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що у заяві про забезпечення позову позивачка посилалася на те, що відповідач має намір відчужити спірне майно, на можливе ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову при вчиненні подальших дій щодо реєстрації права власності на спірне майно за третіми особами, які суд вважав доведеними.
☝️🔥 Ураховуючи викладене, апеляційний суд, вірно застосувавши норми процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що СПІВМІРНИМ Є запропонований ОСОБА_1 вид забезпечення її позову шляхом накладення АРЕШТУ на спірне майно із заявленими нею позовними вимогами про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на це майно, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що обґрунтованими є вимоги заяви про забезпечення позову, а саме щодо накладення арешту на спірне майно.
Касаційну скаргу було залишено без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 28 травня 2020 року залишено без змін.
🕵️♂️ http://reyestr.court.gov.ua/Review/91366934
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
