☝️☝️☝️ Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання.
Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
☝️🇺🇦 Статтею 257 Сімейного кодексу України чітко закріплено право діда, баби, прабаби та прадіда на виховання внуків, правнуків та на забезпечення участі у їх вихованні.
Якщо для батьків виховання дітей є їх прямим обов’язком, то для діда і баби – це НЕ обов’язок, а ПРАВО.
❗️❌ Перешкоджати у здійсненні цього права бабі та діду не можуть ні батьки, ні інші особи з якими проживає дитина.
Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з ПОЗОВОМ про їх усунення (ч. 2 ст. 257 СК України).
👩⚖️Суд визначає способи участі баби і діда, прабаби і прадіда у вихованні дитини.
Це можуть бути:
✅періодичні чи систематичні побачення
✅ можливість спільного відпочинку
✅ відвідування дитиною місця проживання баби і діда тощо.
☝️🇺🇦 Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
☝️❗️ Отже, якщо ваш син чи донька (зять чи невістка) перешкоджають у спілкуванні з онуками, то ви маєте право на звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з онуком (онукою) та визначення способу участі у його (її) вихованні.
⁉️ ДО ЯКОГО СУДУ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ З ПОЗОВОМ?
☝️ Позовна заява про усунення перешкод у спілкуванні з онуком (онукою) та визначення способу участі у його (її) вихованні подається до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача (місце реєстрації батьків дитини).
ЯКА ВАРТІСТЬ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ?
☝️ Позивачі за подання до суду позовної заяви про усунення перешкод у спілкуванні з онуком (онукою) сплачують судовий збір у сумі 908 грн.
⁉️ ЯКІ ОБСТАВИНИ ВРАХОВУЮТЬСЯ СУДОМ для визначення графіку спілкувань та можливості участі у вихованні дитини?
✅ інтереси дитини
✅ вік дитини
✅ звичний розпорядок дня дитини
✅ індивідуальні потреби дитини для здорового розвитку у її віці
✅ проживання баби (діда) в іншому місті
✅ обтяжливість для дитини частих поїздок до місця проживання баби (діда)
✅ постійне проживання малолітньої дитини з матір`ю та її прихильність до матері в силу віку
✅ прихильність до сторін по справі
✅ відсутність будь-якого спілкування баби (діда) з онуками протягом тривалого часу
✅ стан здоров`я та психоемоційний стан дитини
✅ вік, стан здоров`я та емоційний стан позивача (баби, діда)
✅ можливість у баби (діда) забезпечити онука належними умовами перебування
☝️❗️ Наявність конфлікту та неприязні відносин між батьками дитини та бабою/дідом НЕ є підставою для обмеження прав останніх на спілкування з онуком.
👩⚖️🇺🇦 Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі №592/7661/16-ц (провадження № 61-33388св18), постанові Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 314/810/17-ц (провадження № 61-37845св18).
⁉️ ЧИ МОЖЕ БУТИ ЗАСЛУХАНА ДУМКА САМОЇ ДИТИНИ?
За змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї.
☝️❗️ Дитина, ЯКА МОЖЕ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її виховання. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Отже, в Україні НЕ існує законодавчо визначених вікових обмежень для дитини щодо висловлення нею думок під час вирішення судом питань, що стосуються її життя, а отже в кожній справі суддя приймає рішення щодо цього питання враховуючи індивідуальні об’єктивні та суб’єктивні фактори.
У статті 12 Конвенції про права дитини закріплені положення, згідно з якими держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
👩⚖️🇺🇦 Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі з’являється у дитини з досягненням віку 10 років.
Оскільки малолітня є дитиною, що не досягла віку, в якому вона здатна сформулювати власні погляди та вільно висловлювати їх з усіх питань, що її стосуються, Верховний Суд дійшов висновку, що неврахування органом опіки та піклування думки дитини не може бути перешкодою для її спілкування з дідом і бабою (постанова від 27.12.2018 у справі № 522/7893/17).
⁉️ ЧИ Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ УЧАСТЬ ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ У ТАКІЙ КАТЕГОРІЇ СПРАВ?
☝️🇺🇦 Згідно із статтею 19 СК України при розгляді судом справ даної категорії обов`язковою є участь органу опіки та піклування.
👩⚖️🇺🇦 При розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування діда (баби) з внуком (онукою) обов`язковим є наявність ПИСЬМОВОГО ВИСНОВКУ ✍️📜органів опіки та піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 08.04.2020 року у справі № 635/2771/17 (провадження № 61-40050св18)).
Відповідно до ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
☝️🇺🇦 Згідно зі статтею 258 СК України баба і дід мають право на САМОЗАХИСТ внуків. Баба і дід мають право звернутись за захистом прав та інтересів малолітніх, непрацездатних та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
👩⚖️🇺🇦 Тобто чинним законодавством передбачено право баби та діда на процесуальне представництво внуків на підставі самого факту близького кровного споріднення, БЕЗ необхідності встановлення опіки, піклування чи призначення їх опікуном або піклувальником.
Враховуючи викладене, баба (дід), з якою проживають малолітні онуки, мають право на подання в інтересах дітей позову до їх батьків про стягнення аліментів без призначення її (його) опікуном дітей (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі №445/637/16 — ц).
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
