☝️🇺🇦 Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
❗️🔥 Участь батьків у додаткових витратах на дитину регламентована статтею 185 Сімейного кодексу України, відповідно до якої, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
ДОДАТКОВІ ВИТРАТИ НА ДИТИНУ — це витрати, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
📌 Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду 👩⚖️, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
Особливі обставини можуть бути зумовлені:
✅ НЕГАТИВНИМИ ФАКТАМИ (хвороба);
✅ ПОЗИТИВНИМИ ФАКТАМИ
▪️ схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту;
▪️ схильність дитини до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат; придбання спортивного інвентарю;
▪️ якщо дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті;
▪️ витрати, понесені за навчання неповнолітньої дитини у коледжі.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2019 року у справі № 545/819/18.
📌 Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.
☝️ Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами 📜🧾, наприклад:
▪️ витрати на спеціальний медичний догляд — довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг (послуги стоматолога, окуліста т.п.);
▪️ витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування — виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо.
❗️🔥 Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (ст. 6 СК України), а отже стягнення додаткових витрат на утримання повнолітніх дітей не передбачено!
☝️ У випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, а зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання).
👩⚖️🇺🇦 Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15, та у постанові Верховного Суду від 5 грудня 2018 у справі у справі № 701/699/16-ц.
☝️ Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
❗️🔥 Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у ТВЕРДІЙ ГРОШОВІЙ СУМІ.
👩⚖️🇺🇦 Вказана вище правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17, від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.
Звертаю увагу, що розмір додаткових витрат більш доцільно встановлювати саме у твердій грошовій сумі. Відсоток або частка від заробітку в цій категорії справ застосовувати не доцільно (на відміну від стягнення аліментів).
📌 Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
☝️❗️ У зв’язку з цим, на практиці , суди зобов’язують батька (матір) компенсувати ☝️ ПОЛОВИНУ витрат (1/2), які понесла мати (батько), якщо вона (він) зможе довести їх необхідність і підтвердити це документально.
⁉️ ЯКІ ОБСТАВИНИ ВРАХОВУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ РОЗМІРУ ДОДАТКОВИХ ВИТРАТ?
Системне тлумачення частини другої статті 185 СК України і статті 182 СК України дозволяє констатувати, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
☝️❗️ Так, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також:
▪️ стан здоров’я та матеріальне становище дитини
▪️ стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів
▪️ наявність у платника аліментів інших дітей
▪️ непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина
▪️ наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
👩⚖️🇺🇦 Вказане вище узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду України від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17.
⁉️ ХТО МАЄ ПРАВО ЗВЕРНУТИСЯ ДО СУДУ?
Той з батьків з ким проживає дитина та(або) той з батьків, що покриває необхідні додаткові витрати на дитину.
⁉️ ДО КОГО МОЖНА ПРЕД’ЯВЛЯТИ ПОЗОВ?
☝️ Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» для стягнення додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, можна притягати ЛИШЕ БАТЬКІВ.
⁉️ ДО ЯКОГО СУДУ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ З ПОЗОВОМ?
☝️ Позовна заява про стягнення додаткових витрат на дитину подається до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача чи позивача.
ЯКА ВАРТІСТЬ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ?
☝️ Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення додаткових витратах на дитину звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, звернення до суду є безкоштовним.
⁉️ ЯКІ ДОКУМЕНТИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ?
☑️ копія паспорта та ідентифікаційного коду позивача;
☑️ копія паспорта та ідентифікаційного коду відповідача;
☑️ копія свідоцтва про шлюб або документи щодо його розірвання;
☑️ копія свідоцтва про народження дитини;
☑️ довідка про склад сім’ї за місцем проживання з дитиною (її реєстрації);
☑️ копія рішення суду про стягнення аліментів;
☑️довідка МСЕК про встановлення інвалідності дитині (за наявності);
☑️ довідка медичного закладу про вартість медичних послуг, виписки з історії хвороби дитини, висновки та рецепти лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також призначення та вартість ліків, які необхідно придбавати дитині;
☑️квитанції (фіскальні чеки) про придбані лікарських препаратів, про оплату санаторно-курортного лікування, реабілітації;
☑️ докази щодо проходження спеціальних курсів, навчання, придбання музичних інструментів, спортивного інвентаря тощо.
❌❗️До додаткових витрат на утримання дитини за практикою суди НЕ ВІДНОСЯТЬ:
✅ придбання планшета, так як це не може вважатися додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами ( 👩⚖️ постанова Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі № справі № 520/12681/17)
✅ благодійні внески у навчальному виховному закладі, так як вони не є формою оплати за навчання неповнолітніх дітей, а є формою добровільного внеску на розвиток навчального закладу (👩⚖️ постанова Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 183/1679/17)
✅ витрати на відвідування дитиною приватного дитячого садка, так як вони не викликані особливими обставинами (👩⚖️ постанова Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 369/11745/16-ц)
☝️❗️ Відповідальність за прострочення оплати додаткових витрат на дитину.
📌 Відповідно до ч. 4 ст. 196 СК України визначено, що у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції 📈⬆️за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.
📌 Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку — після спливу семи днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
