☝🇺🇦 Нормами Цивільного кодексу України гарантується право кожного на власний розсуд розпорядитися своїм майном на випадок своєї смерті.
Воля спадкодавця закріплюється в документі, який має назву «ЗАПОВІТ»📜.
Але, одночасно з тим, чинне законодавство вводить і одне виключення☝️, спрямоване на обмеження свободи виявлення волі спадкодавця. Йдеться про залучення спадкоємців, яким гарантована обов’язкова частка у спадщині.
📎 Під спадкуванням обов’язкової частки мається на увазі особливий порядок спадкування, який не залежить від волі спадкодавця, викладеної в заповіті.
📎 Право на обов’язкову частку — це суб’єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту.
📎 Хоча норми про право на обов’язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов’язкову частку належить до спадкування за законом.
📎 Тобто, право на обов’язкову частку існує лише за наявності заповіту.
📎 Коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
☝️❗ Отже, обов’язковий спадкоємець наділений правом на спадкування у разі, якщо:
☑️ він узагалі не вказаний у заповіті як спадкоємець;
☑️ він прямо позбавлений права на спадкування змістом заповіту;
☑️ частка спадщини цієї особи визначена змістом заповіту в меншому розмірі, ніж це встановлено законом.
⁉ ХТО МАЄ ПРАВО НА ОБОВ’ЯЗКОВУ ЧАСТКУ У СПАДЩИНІ?🏠💰🚗
Стаття 1241 Цивільного кодексу України передбачає вичерпний перелік таких осіб:
🔹 малолітні діти спадкодавця ( до 14 років);
🔹 неповнолітні діти спадкодавця ( з 14 до 18 років);
🔹 повнолітні непрацездатні діти спадкодавця ( інваліди I, II чи III групи або досягли пенсійного віку);
🔹 непрацездатна вдома (вдівець);
🔹 непрацездатні батьки.
☝👩⚖️ Рішенням Конституційного Суду України від 11 лютого 2014 року (справа № 1-1/2014) у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 ЦК Українироз’яснено, що зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 ЦК України щодо права на обов’язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 СК України, яка відносить до категорії «непрацездатні» інвалідів I, II та III груп, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний».
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-14#Text
☝🇺🇦 Згідно з ч. 3 ст. 75 СК України непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.
☝🇺🇦 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни — особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text
🔥❗️ Отримання особою пенсії за віком на пільгових умовах, не свідчить про її непрацездатність в розумінні статті 1241 ЦК України як особи, що має право на обов`язкову частку у спадщині.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах 👇👇👇
▪️ від 07 жовтня 2020 року у справі № 750/7132/18,
▪️ від 16 січня 2019 року у справі № 208/9389/15-ц,
▪️ від 26 вересня 2019 року у справі № 303/674/17,
▪️ від 23 жовтня 2019 року у справі № 285/2298/16-ц.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/92315189
https://reyestr.court.gov.ua/Review/79958003
https://reyestr.court.gov.ua/Review/84746716
https://reyestr.court.gov.ua/Review/85966156
📎 Пенсія за вислугу років не свідчить про втрату загальної працездатності особи. Вихід особи на пенсію на пільгових умовах не свідчить про її непрацездатність та не надає права на обов’язкову частку у спадщині.
☝️ ОТЖЕ, слід мати на увазі, що непрацездатність може виникати внаслідок двох різних причин.
☑️ ПО-ПЕРШЕ, особи можуть бути НЕПРАЦЕЗДАТНИМИ ЗА ВІКОМ, тобто у разі досягнення ними пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (для жінок — 59 років і 6 місяців, а з 1 квітня 2021 року — 60 років; для чоловіків – 60 років).
Встановлений законом пенсійний вік особи, яка може претендувати на отримання обов’язкової частки в спадщині визначається на дату смерті спадкодавця (на час відкриття спадщини).
☑️ ПО-ДРУГЕ, спадкоємці можуть бути непрацездатними за станом свого здоров’я. Мова йде про інвалідів 1-ї, 2-ї і 3-ї груп, якщо їх інвалідність встановлена МСЕК.
📎 Продовження особою трудової діяльності після досягнення загального пенсійного віку не позбавляє права на обов’язкову частку у спадщині.
📎 Якщо у спадкодавця в числі родичів немає вище перелічених осіб, то право на обов’язкову частку у спадщині відсутнє.
Відповідно до ст. 69 Закону України «Про нотаріат», п.п. 5.5 п. 5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус в обов’язковому порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
⁉ ЯКИМ ЧИНОМ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ОБОВ’ЯЗКОВА ЧАСТКА В СПАДЩИНІ?
📎 Обов’язкова частка у спадщині визначається в розмірі ПОЛОВИНИ від тієї частки, яка належала б кожному зі спадкоємців, що мають право на неї, при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту (ч. 1 ст. 1241 ЦК України).
☝👩⚖️ Згідно пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються ВСІ спадкоємці за законом першої черги.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text
🔥❗️ Отже, за правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити:
🔹 спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини,
🔹 не прийняли спадщину,
🔹 усунені від права на спадкування,
🔹 померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємців за правом представлення (стаття 1266 ЦК України).
🔥❗️ Тобто, при обчисленні розміру обов`язкової частки слід ураховувати ВСІХ СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом.
📎 У зв`язку з цим доводи про те, що спадкоємцем може бути лише особа, яка є ЖИВОЮ на час відкриття спадщини, Є НЕВІРНИМ тлумаченням норм спадкового права. Вказане має значення для визначення права на обов`язкову частку, яке має особистий характер, а тому не може переходити в порядку спадкової трансмісії чи на підставі спадкування за правом представлення. ☝️ Проте це не стосується визначення кола спадкоємців за законом першої черги, яке обчислюється для визначення розміру обов`язкової частки в спадщині.
Вказане узгоджується з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 292/389/17 (провадження №61-19499 св 19).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/93119688
📎 Визначивши розмір обов’язкової частки, нотаріус видає спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку у спадщині, свідоцтво про право на спадщину за законом, а спадкоємцеві за заповітом – свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
☝️👉 Щоб було наочніше, розглянемо ситуацію на конкретному прикладі:
Успадковане майно – квартира 🏢🏢🏢.
Кількість спадкоємців за заповітом – 1 людина (рідний брат спадкодавця🙎♂️)
На день смерті спадкодавця у нього були: повнолітня працездатна дочка і дружина, що досягла пенсійного віку.
До спадкоємців за законом (перша черга) відносяться тільки дочка і дружина померлого.
Отже, якби дочка і дружина спадкодавця успадковували б майно за ЗАКОНОМ, то їм належало б по 1/2 частці від квартири. У нашому прикладі право отримати обов’язкову частку має тільки непрацездатна (за віком) ДРУЖИНА спадкодавця (донька ні, так як є повтолітньою та працездатною). Обов’язкова частка ДРУЖИНИ дорівнює половині від ½ квартири, тобто 1/4 частини.
Таким чином, загальний розмір майна, що підлягає спадкуванню БРАТОМ (спадкоємцем за заповітом) становить 3/4 від квартири 🏢🏢🏢.
⁉️ ЧИ МОЖЛИВО ЗМЕНШИТИ РОЗМІР ОБОВ’ЯЗКОВОЇ ЧАСТКИ В СПАДЩИНІ?
Найбільш складними є справи про зменшення розміру обов’язкової частки у спадщині через невизначеність відповідної норми матеріального права.
☝🇺🇦 Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України , розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений ⬇️👩⚖️ судом з урахуванням ВІДНОСИН між спадкоємцями, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, та спадкодавцем, а також інших обставин, що мають істотне значення.
Зазначене також передбачено і у п. 5.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Серед таких обставин Пленум Верховного Суду України називає МАЙНОВИЙ СТАН 💰💰💰 спадкоємця (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7).
📌 Із судової практики вбачається, що підставами для зменшення обов’язкової частки у спадщині можуть бути:
1) непідтримання спадкоємцем зв’язків зі спадкодавцем, незважаючи на потребу останнього в цьому;
2) погане поводження із ним;
3) нездійснення належного догляду;
4) надання заздалегідь неправдивих свідчень у суді проти спадкодавця;
5) звинувачення спадкодавця у вчиненні тяжкого злочину;
6) неповідомлення про те, що готується замах на життя спадкодавця;
7) не надання спадкодавцеві допомоги, коли той перебував у небезпеці;
8) аморальна поведінка обов’язкового спадкоємця не лише щодо спадкодавця, а й щодо інших спадкоємців, зокрема й тих, хто має право на обов’язкову частку;
9) виокремлення спадкоємцю певної частки майна ще за життя спадкодавця.
🔥❗️ При цьому, звертаю увагу, що ПОЗБАВЛЕННЯ особи права на обов’язкову частку судом ЦК України НЕ передбачено, хоча особа, яка має право на обов’язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК України.
Вказане узгоджується з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №483/597/16-ц (провадження № 61-5184св18).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/74439989
ПІДСУМОВУЮЮЧИ, слід зазначити:
✅ Сутність права на обов`язкову частку полягає у тому, що на користь осіб, визначених у ч. 1 ст. 1241 ЦК України (спадкоємців першої черги), відкривається спадщина у вигляді половини від тієї частки, право на яку б належало їм при спадкуванні за законом, незалежно від того, яким є зміст заповіту.
✅ Спадкування обов’язкової частки є правом, а не обов’язком спадкоємця. У зв’язку з чим такі особи мають реалізувати своє право шляхом прийняття спадщини, та, відповідно, можуть відмовитися від нього.
✅ Спадкоємець може відмовитися від права на обов`язкову частку у спадщині шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст статті 1241 ЦК України йому роз`яснено і він не претендує на одержання обов`язкової частки у спадщині.
✅ Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не відмовилися від неї (ч. 4 ст. 1268 ЦК України).
✅ Право на обов’язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії та за правом представлення, від прийняття обов’язкової частки у спадщині не можна відмовитись на користь іншої особи.
✅ Право на обов’язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців.
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
