☝🇺🇦 Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України (далі КЗпПУ) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
📎 Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпПУ, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його СЕРЕДНІЙ ЗАРОБІТОК за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
📎 Отже, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу.
🔥❗ При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою НЕ є основною чи додатковою заробітною платою, а також НЕ є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні НЕ ВХОДИТЬ до структури заробітної плати.
🔥❗ А тому пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ (в усіх судових інстанціях).
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/79684987
☝️👩⚖️ Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що розміщення норм ст.ст.116, 117 КЗпП України в розділі VII «Оплата праці» є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати.
☝️👩⚖️ При цьому, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність ВІДСТУПИТИ від правового висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/3262/16 від 19.10.2018 року, від 18.12.2018 року у справі № 234/6607/17, в яких суди зазначили про те, що позивачі звільняються від сплати судового збору за позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який входить до структури заробітної плати.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/78048444
https://reyestr.court.gov.ua/Review/78979367
☝️👩⚖️ У постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 369/5652/16-ц (провадження № 61-29211св18), від 10.10.2019 року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво19) зроблено правовий висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/85493413
https://reyestr.court.gov.ua/Review/85110837
🔥❗ ОТЖЕ, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, ПРОТЕ ВКАЗАНА ПІЛЬГА НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ (в усіх судових інстанціях).
⁉️ Який розмір судового збору підлягає до сплати?
📌 За подання до суду позовної заяви МАЙНОВОГО характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
⬇️ мінімум — 908 грн. (0,4 Х 2270 грн.)
⬆️ максимум — 11 350 грн. (5 Х 2270 грн.)
Приміром, якщо Вами пред’явлено вимогу про стягнення 120 000 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то до сплати підлягає судовий збір в сумі 1200 грн. (1%). Якщо ж заявлено вимогу про стягнення 46 000 грн., то до сплати підлягає судовий збір в сумі 908 грн. (1 %, але не менше 908 грн.).
🔥❗ Додатково зветаю увагу, що з 21.10.2019 року введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
📎 Відповідно до положень ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває СПРАВА ПРО БАНКРУТСТВО, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
📎 Отже, з урахуванням вимог норм Кодексу України з процедур банкрутства, відновлення порушених прав заявника за вимогами про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що заявлені до юридичної особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, можливе лише у рамках справи про банкрутство такої особи. Тобто, така заява має бути подана в порядку визначеному Кодексом України з процедур банкрутства до Господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство юридичної особи.
📌 За подання до ГОСПОДАРСЬКОГО суду позовної заяви МАЙНОВОГО характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
⬇️ мінімум — 2270 грн.
⬆️ максимум — 794 500 грн. (350 Х 2270 грн.)
Приміром, якщо Вами пред’явлено вимогу про стягнення 240 000 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то до сплати підлягає судовий збір в сумі 2400 грн. (1%). Якщо ж заявлено вимогу про стягнення 46 000 грн., то до сплати підлягає судовий збір в сумі 2270 грн. (1 %, але не менше 2270 грн.).
З повагою адвокат Кулик Ю.В.