Корисна інформація

Блог

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та у подальшому неодноразово продовжувався і триває до сьогодні.

Це зумовило прийняття низки змін до тих чи інших нормативно — правових актів, які регулюють різні сфери життєдіяльності суспільства.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі — Постанова № 164).

https://zakon.rada.gov.ua/…/164-2022-%D0%BF/ed20230320…

Згідно з Постановою КМ № 209 від 06.03.2022 Постанову №164 доповнено пунктом 3 такого змісту: «Установити, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється».

Постановляючу частину Постанови № 164 викладено в редакції Постанови КМ № 480 від 19.04.2022, де пункт 3 передбачав наступне : «Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Пункт 3 Постанови № 164 зазнав чергових змін, внесених згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022 та закріпив наступне: «Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на ЧОТИРИ місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

На сьогодні він має саме таку редакцію.
Набрання чинності останніх змін, внесених Постановою КМ №719 від 24.06.2022 , відбулося 29.06.2022 року.

Саме з 29 червня 2022 року нотаріуси України, при вирішенні питання про заведення спадкової справи та проведення підрахунків строків своєчасності звернення із заявою про прийняття спадщини, почали застосовувати ФОРМУЛУ: 6 МІСЯЦІВ + 4 МІСЯЦІ!!!

Так, з літа 2022 року з’явилася можливість у спадкоємців на прийняття спадщини саме у 10- ти місячний строк з часу відкриття спадщини (дня смерті спадкодавця).

Проте, у січні 2023 році, судова практика зазнала суттєвих змін у цьому питанні.

Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 25 січня 2023 року по справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22):

Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі — закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі ( вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства ( вимір ієрархії по горизонталі) (див. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Т. 1: Загальні положення. Особи / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. — Харків: ЕКУС, 2020. — С. 45).

Стосовно виміру ієрархії актів цивільного законодавства по ГОРИЗОНТАЛІ, то в статті 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів.

Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по ВЕРТИКАЛІ, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону.

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:

правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України);

законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, НЕ передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) СУПЕРЕЧИТЬ статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому НЕ підлягає застосуванню.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 25 січня 2023 року в справі № 676/47/21 можна ознайомитися за посиланням:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/108654283

Даний висновок, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.263 ЦПК України, місцеві суди почали врахувати при застосуванні таких норм права.

Натомість, протилежну позицію зайняло Міністерство юстиції України, надавши для нотаріусів Лист від 11.07.2022 р. №55476/37.1/32-22 “Щодо деяких питань нотаріату в умовах воєнного стану” , де зазначено наступне: «… Воєнні дії є різновидом непереборної сили найбільш критичного порядку. Їх вплив на цивільні відносини часто є настільки масштабним, що норми, які регулюють розгортання таких відносин в умовах мирного часу, під час дії воєнного стану виявляються абсолютно неадекватними реаліям поточного моменту. Водночас цивільне законодавство має внутрішній механізм гнучкої самоадаптації, наріжним каменем якої виступають загальні засади цивільного законодавства, артикульовані у статті 3 ЦКУ. Законодавець може помилятися з формулюванням окремої норми, однак практично ніколи – з принципами. Загальні засади цивільного законодавства є камертоном, за яким здійснюється перевірка «працездатності» як окремих положень цивільного законодавства, так і відповідних правозастосовчих рішень. В обговорюваному випадку ключовими застосовними принципами є НЕПРИПУСТИМОСТІ позбавлення права власності (пункт 2 частини першої статті 3 ЦКУ), а також справедливість, добросовісність та розумність (пункт 2 частини першої статті 3 ЦКУ). Враховуючи, що висока місія нотаріуса передбачає повсякчасну роботу в атмосфері безспірності, Міністерство юстиції застерігає стосовно НЕУХИЛЬНОГО ДОТРИМАННЯ пункту 3 Постанови, що забезпечить виконання нотаріусом обов’язку сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, як це передбачено абзацом третім статті 5 Закону».

https://minjust.gov.ua/…/2022/07/13/20220713141744-72.pdf

Лист Мін’юсту від 11.07.2022 р. № 55476/37.1/32-22 “Щодо деяких питань нотаріату в умовах воєнного стану”

09 травня 2023 року КМУ все ж таки прийнято постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану». Постановою скасовується норма щодо зупинення перебігу строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття на час дії воєнного стану. Зміни, якими виключені положень щодо зупинення строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття – наберуть чинності через 1 місяць з дня опублікування цієї постанови.

Чекаємо оприлюднення тексту постанови та набрання чинності у цій частині.

https://www.kmu.gov.ua/…/uriad-ukhvalyv-zminy-shchodo…

ВИСНОВОК
Правова позиція ВС, викладена у постанові від 25.01.2023 року, створила суттєві проблеми для нотаріусів та спадкоємців, так як більшість нотаріусів, все ж таки, керувалися та керуються й до сьогодні (дату публікації допису- 11.05.2023 р.) положеннями п. 3 Постанови КМУ №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та застосовують збільшений строк для прийняття спадщини за ФОРМУЛОЮ: 6 місяців + 4 місяці, тобто 10-ти місячний строк.

Тоді як Верховний Суд дійшов висновку про те, що строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним, а питання щодо початку перебігу та наслідків спливу регулюються ЛИШЕ Цивільним кодексом України, яким не передбачено зупинення перебігу строку на прийняття спадщини.

Варто звернути увагу на скасування п. 3 Постанови КМУ №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» згідно постанови КМУ від 09.05.2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яка має набрати чинності в цій частині через 1 місяць з дня опублікування цієї постанови.

Судова практика обіцяє бути цікавою …. . Далі буде…

З повагою — адвокат Кулик Ю.В.

Юридичний блог

Корисна інформація на актуальні юридичні теми, новини законодавства, практика адвоката у судових справах, правові огляди, статті та багато іншого …

Кулик Юлія Василівна

Адвокат