☝🇺🇦 За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
📎 Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
☝ Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі ЗБІЛЬШИТИ або ЗМЕНШИТИ розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
☝ До закінчення підготовчого засідання позивач має право ЗМІНИТИ ПРЕДМЕТ АБО ПІДСТАВИ ПОЗОВУ шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
☝ Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
📎 ПРЕДМЕТОМ ПОЗОВУ є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
📎 ПІДСТАВУ ПОЗОВУ становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц).
🔥❗️ Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО права позивача на подання заяв (клопотань) про «ДОПОВНЕННЯ» або «УТОЧНЕННЯ» позовних вимог.
🔥❗️ Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
☑️ — подання іншого (ще одного) позову,
☑️ чи — збільшення або зменшення розміру позовних вимог,
☑️ чи — об`єднання позовних вимог,
☑️ чи — зміну предмета або підстав позову.
📎 При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
📎 За приписами частини шостої статті 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржена.
📎 При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
🔥❗️ Ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог НЕ входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду в порядку статті 353 ЦПК України.
🔥❗️ Наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви позивачу.
📎 Водночас, пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо ПОВЕРНЕННЯ заяви позивачеві (заявникові).
📎 Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого — суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (частина дев`ята статті 10 ЦПК України).
🔥❗️ Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є ПОВЕРНЕННЯ такої заяви, яка, у свою чергу, МОЖЕ бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 01 листопада 2021 року в справі № 405/3360/17 (провадження №61-9545сво21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100918809
З повагою — адвокат Кулик Ю.В.
