☝️🇺🇦 Статтею 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
🔥❗ Отже, положення закону визначають необхідність врахування думки дитини при вирішені спорів з питань, які стосуються її життя, в першу чергу, батьками. Наведені положення закону НЕ дають підстав для висновку, що думка дитини повинна бути вислухана ТІЛЬКИ судом у залі судового засідання, оскільки самий факт розірвання шлюбу між батьками вже є психотравмуючим фактором для дитини. Присутність дитини під час суперечок батьків також не вливає сприятливо на її психоемоційний стан.
🔥❗ Присутність у суді, у судовому засіданні не є комфортним для дітей.
🔥❗ Тому, вирішуючи питання про необхідність заслуховування думки дитини саме судом у судовому засіданні, потрібно враховувати обставини кожної конкретної справи, особливості та вік дитини, а також те, чи була заслухана думка дитини органом опіки чи піклування, психологом, чи ДОНЕСЕНА думка дитини до суду у відповідних ДОКУМЕНТАХ та чи є потреба суду особисто заслухати дитину.
📎 У матеріалах розглядуваної справи наявний ВИСНОВОК ПСИХОЛОГА, де вказано про певний емоційний дискомфорт і помірне напруження дитини в сімейній системі, приховане занепокоєння; у сім`ї для дитини більш значущий батько; виражена сильна емоційна прив`язаність до батька, потреба в проведенні часу разом; батьки спілкується через дитину; з погляду дитини, члени сім`ї вміють контролювати свої емоції і почуття, впевнені, незалежні, одночасно при окремій нестабільності, розумні, любимі та цінні для дитини; прийняття такого порядку речей, положення справ, одночасно нерозуміння і неусвідомлення стану речей і свого власного місця в цьому; спілкування дитини з батьком та його участь у її вихованні відповідає інтересам дитини та інше.
🔥❗ Отже до суду донесена думка дитини, оскільки судами взято до уваги ВИСНОВОК психолога, що члени сім`ї любимі та цінні для дитини, відповідно думка дитини врахована судами. Також судом відображена у судовому рішенні оцінка висновку психолога в частині значущості батька у житті дитини. Відповідно, твердження касаційної скарги про те, що суди проігнорували думку дитини та почуття дитини до кожного із батьків, є безпідставним. Те, що за результатами урахування усіх обставин справи, в тому числі і прихильного ставлення дитини до батька, суди ухвалили рішення про визначення місця проживання доньки із матір`ю, а не з батьком, не свідчить про порушення судом норм процесуального права.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 12 серпня 2021 року в справі № 473/44/20-ц (провадження № 61-8103св21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/99037693
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
