☝❗ Верховний Суд наголошує, що позовні вимоги мають оцінюватися судом, виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими.
📌 Як на обґрунтування позовних вимог у цій справі ОСОБА_1 посилалася, зокрема, на те, що відсутність визначення часток спадкодавця у праві спільної власності на житловий будинок позбавляє її можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у позасудовому порядку, що підтверджується відповідною відмовою у вчиненні нотаріальних дій. Таким чином, позивач звернулася до суду із метою захисту свого спадкового права.
📎 Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
📎 Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
📎 До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
📎 Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
📎 За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
🔥❗ Колегія суддів звертає увагу на те, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
🔥❗ У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
📎 Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
📎 Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
🔥❗ З урахуванням зазначеного, Верховний Суд резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим НЕ УЗГОДЖУЄТЬСЯ з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України.
🔥❗ У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судому постановах:
🔹 від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18);
🔹 від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19);
🔹 від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18);
🔹 від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19);
🔹 від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19);
🔹 від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18),
🔹 від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19),
що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
📎 У порушення вищевказаних положень закону та всупереч релевантної практики Верховного Суду, суди не звернули увагу на те, що на момент ухвалення рішення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вже померли, тому відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України їх цивільна правоздатність припинилася, що свідчить про неможливість визначення права власності на 1/2 частку спірного житлового будинку за померлими особами. Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого вона звернулася до суду.
📎 Таким чином, суди не врахували положень закону про те, що дієздатність та правоздатність фізичної особи припиняється з її смертю, та не зробили правового висновку про те, чи є обраний позивачем спосіб належним способом судового захисту, у результаті чого дійшли помилкового висновку про обґрунтованість вказаних заявлених вимог, що свідчить про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень у частині вирішення питання про визначення, що частка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та частка ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , становила по 1/2 частки кожного у праві спільної сумісної власності на житловий будинок загальною площею 149,7 кв. м, житловою площею 87,3 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також у частині визнання спадковим майном 1/2 частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності на житловий будинок загальною площею 149,7 кв. м, житловою площею 87,3 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з підстав, зазначених вище у цій постанові.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771796
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
