☝️🇺🇦 За правилом частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
☝️🇺🇦 Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
📎 У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівців із позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 02 грудня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко Іриною Олександрівною.
📎 Позивачем зазначено, що позов подано за виключною підсудністю, за місцезнаходженням нерухомого майна.
👩⚖️🇺🇦 Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, відкрито провадження у справі.
📌 Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зробив висновок, що таке судове рішення ухвалено із дотриманням норм процесуального права, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом з приводу нерухомого майна, що розташовано на території Шевченківського району м. Чернівців.
📎 За наведених обставин суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що зазначений позов не є позовом щодо нерухомого майна, тому має розглядатися судом за місцезнаходженням відповідача.
📌 У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЛІС» (далі — ТОВ «ФК «ПОЛІС») звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити до Шевченківського районного суду м. Чернівців для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
☝️ Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.
📎 Судами встановлено, що 20 листопада 2018 року до Шевченківського районного суду м. Чернівці подано позовну заяву ОСОБА_1 . У позовній заяві позивачем зазначено, що позов подано за правилами виключної підсудності, за місцезнаходженням нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
📎 Предметом позову є договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 02 грудня 2015 року.
📎 Відповідно до пункту 8 зазначеного правочину його предметом є, зокрема, іпотечний договір від 11 січня 2008 року № 24.001-001/08-ДИ01, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», відповідно до умов якого в іпотеку передано нерухоме майно: нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; підвальні нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
☝️🔥 Позиція Верховного Суду У СПРАВІ № 727/12632/18
(провадження № 61-6795св19):
📎 Верховний Суд в оцінці оскаржуваних рішень судів врахував, що спір виник, у тому числі, з приводу відступлення права вимоги за договором іпотеки, предметом якого є нерухоме майно, що територіально розташовано у Шевченківському районі м. Чернівців.
📎 Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, встановив місцезнаходження предмета іпотеки за іпотечним договором, щодо якого відступлено права вимоги новому кредитору.
🔥❗️ Отже, позивачем визначено підсудність позову місцевому суду, юрисдикція якого поширюється на адміністративно-територіальний район, в межах якого розташований предмет іпотеки, за правилами ВИКЛЮЧНОЇ підсудності.
🔥❗️ У разі конкуренції правил підсудності (щодо позовних вимог, на одну з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. При цьому позови про визнання правочину з нерухомістю недійсним також підлягають розгляду за правилами виключної підсудності.
🔥❗️ Враховуючи, що договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором передбачає перехід прав іпотекодержателя від однієї сторони до іншої, то такий договір також є договором щодо нерухомого майна.
📎 У такому висновку Верховний Суд виходить з правової природи договору про відступлення права вимоги.
📎 За правилом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
📎 Тобто у разі заміни особи кредитора не відбувається припинення одного зобов`язання та виникнення іншого, навпаки, зобов`язання, що існувало за участю первісного кредитора, продовжує існувати з незміненим змістом та іншими його складовими. В разі заміни у зобов`язанні кредитора відбувається зміна такого правовідношення виключно у визначенні уповноваженої особи: новий кредитор змінює собою особу попереднього кредитора.
🔥❗️ Відповідно, правочин про внесення змін до іпотечного договору, так само як й сам договір, є правочином, укладеним щодо нерухомого майна, а отже, СПОРИ, що виникають з приводу визнання його недійсним, підлягають вирішенню судом за правилами ВИКЛЮЧНОЇ підсудності.
📎 Такий висновок виключає застосування до спірних правовідносин правил частини другої статті 27 ЦПК України, на необхідність чого посилається заявник у касаційній скарзі.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2018 року у справі № 522/22254/17 (провадження № 61-34494св18).
📎 Доводи касаційної скарги, що позивач на обґрунтування виключної підсудності позову посилається на положення частини першої статті 114 ЦПК України, якою визначається зміст висновку експерта у галузі права, Верховний Суд відхиляє, оскільки зазначене свідчить про допущення позивачем помилки у визначенні редакції статті процесуального закону. Помилкове посилання позивача на попередню редакцію статті процесуального закону, якою визначається порядок виключної підсудності, не свідчить про допущення судами першої та апеляційної інстанцій порушень норм процесуального права.
☝️ Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, перевіривши місцезнаходження нерухомого майна, щодо якого оспорюється у судовому порядку правочин, із дотриманням норм процесуального закону відкрив провадження у справі за правилами виключної підсудності.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЛІС» залишено без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 грудня 2018 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року залишено без змін.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 23 листопада 2020 року в справі № 727/12632/18 (провадження №61-6795св19) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/93081586
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
