☝️🇺🇦 Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
📎 У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
📎 Частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
📎 Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша, друга статті 1269 ЦК України).
📎 Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
📎 Згідно із частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
📎 Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
📎 Отже, прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
☝️🔥 КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ № 315/714/19
(провадження № 61-2162св20):
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_4 , після смерті якої залишилася спадщина.
Постановою приватного нотаріуса від 16 квітня 2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після матері за пропуском шестимісячного строку прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що в період з 08 квітня 2019 року по 15 квітня 2019 року він хворів, а тому не зміг звернутися своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, просив суд на підставі статті 1272 ЦК України встановити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері сторін.
☝️🇺🇦 Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2019 року у складі судді Яроша С. О. у задоволенні позову відмовлено.
📌 Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у позивача було достатньо часу для подання заяви про прийняття спадщини, а його хвороба в останні дні спливу шестимісячного строку не є поважною причиною і підставою для встановлення додаткового строку.
☝️🇺🇦 Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2019 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
📎 Задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд виходив з того, що аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що спадкодавець на випадок своєї смерті не залишила заповіту, а отже сторони у справі як спадкоємці першої черги мають рівні права на спадщину після смерті своєї матері. Нотаріус, отримавши відомості про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , не повідомила своєчасно всіх спадкоємців у відповідності до вимог статті 63 Закону України «Про нотаріат».
📎 ОСОБА_1 , хоч і не подав заяву про прийняття спадщини, проте фактично самостійно ніс витрати з утримання спадкового майна, строк пропуску встановленого законом строку для прийняття позивачем спадщини є незначним і становить всього три дні, хвороба спадкоємця в дні закінчення вказаного строку підтверджується належними і допустимими доказами.
📌 У січні 2020 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить оскаржуване судове рішення скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, дійшов до помилкового висновку про скасування рішення місцевого суду.
Заявник вказувала, що позивачу було достеменно відомо про смерть матері, він був на похороні, а шестимісячний строк пропустив з тієї причини, що він мав намір подати заяву про прийняття спадщини однак до нотаріуса була черга, тому позивач відклав візит до своєї відпустки, проте заяву не подав так як захворів.
Вказує, що законом поважною причиною для пропуску строку для прийняття спадщини визнається тривала хвороба спадкоємця на стаціонарному лікування, а не як у ОСОБА_1 — п`ять днів на амбулаторному лікуванні.
Доводом касаційної скарги є також те, що суд апеляційної інстанції неправильно вказав на порушення нотаріусом порядку повідомлення спадкоємців про смерть спадкодавця, адже позивач був обізнаний про смерть матері.
☝️🇺🇦 Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
📎 За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
📎 Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви або ці обставини суд визнав поважними.
☝️ Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилався на свою хворобу, яка сталася за декілька днів до закінчення шестимісячного строку — 08 квітня 2019 року і тривала до 15 квітня 2019 року.
☝️ Судами встановлено, що на підтвердження факту своєї хвороби позивач надав суду відповідні письмові докази — консультативний висновок спеціаліста, виданий компетентною медичною установою, затверджений печаткою і підписом посадової особи.
🔥❗️ Апеляційний суд вказував, що вказаному письмовому доказу суд першої інстанції належної оцінки не надав, не звернув уваги на те, що ГОСТРЕ РАПНОВЕ ЗАХВОРЮВАННЯ позивача, яке сталося за декілька днів до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, унеможливило його своєчасне звернення до приватного нотаріуса. Фактично спадкоємець звернувся із заявою про прийняття спадщини наступного дня після одужання, пропустивши всього ТРИ ДНІ.
📎 Апеляційний суд, встановив, що причиною пропуску спадкоємцем строку для прийняття спадщини було його гостре раптове захворювання. Із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернувся наступного дня після одужання, пропустивши всього три дні.
🔥❗️ Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ для задоволення позову ОСОБА_1 , адже вказана обставина пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, що потягло за собою незначний пропуск строку для прийняття спадщини.
📎 Верховний Суд вважає, що такі висновки апеляційного суду обґрунтовані, оскільки вони базуються на правильному застосуванні норм статей 1270, 1272 ЦК України, а тому не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного суду.
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року залишено без змін.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 23 листопада 2020 року в справі № 315/714/19 (провадження №61-2162св20) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/93053652
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
