🇺🇦 Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (далі — Правила), затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.
📌Правилами визначено, що БАЛАНСОУТРИМУВАЧ — спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Відповідно до пункту 3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.
Згідно з пунктом 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.
Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів (пункт 5.5. Правил).
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
📌 ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ- це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.
🔥❗️ Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов:
✅ наявність шкоди;
✅ протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди;
✅ наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом — шкодою;
✅ вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.
☝️ ⚡️💨 НЕПЕРЕБОРНА СИЛА — це дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору.
☝️🔥 КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У СПРАВІ № 761/15111/18 (провадження № 61-6199св19):
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до інституту технічної теплофізики Національної академії наук України (далі — Інститут) про відшкодування майнової шкоди у розмірі 300 595,20 грн, завданої 18 грудня 2017 року внаслідок падіння дерева біля Інституту, який є балансоутримувачем земельної ділянки, у зв`язку з чим пошкоджено належний їй на праві власності автомобіль марки «Mitsubishi».
👩⚖️🇺🇦 Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Інституту на користь ОСОБА_1 300 595,20 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди. Зобов`язано ОСОБА_1 передати у власність Інституту транспортний засіб марки «Mitsubishi», знявши його з реєстрації в органах Міністерства внутрішніх справ України за власний рахунок.
Задовольняючи позовні вимог суд першої інстанції виходив с того, що балансоутримувачем земельної ділянки, за адресою: вул. Желябова, 2-а, м. Київ , є відповідач, який здійснює утримання зелених насаджень та шкоду завдано саме в вини відповідача. Зобов’язуючи позивача повернути пошкоджений автомобіль відповідачу, суд виходив з того, що автомобіль є фізично знищеним, а на користь позивачки стягується повна вартість пошкодженого майна.
👩⚖️🇺🇦 Постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року скасовано рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи НЕ МІСТЯТЬ ДОКАЗІВ ВИНИ відповідача у вчиненні шкоди позивачу, ☝️ зокрема й доказів того, що падіння дерева відбулося внаслідок невиконання відповідачем заходів з благоустрою, а тому відсутні правові підстави для відшкодування відповідачем позивачу вартості пошкодженого майна.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду У СПРАВІ № 761/15111/18 (провадження № 61-6199св19):
Судами попередніх інстанцій встановлено, що подія, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача, відбулась по вул. Желябова, 2-а у Шевченківському районі м. Києва і утримання зелених насаджень за цією адресою здійснюється Інститутом.
🔥 ❗️ Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції встановивши, що відповідач ВЧАСНО ВИКОНАВ ЗАХОДИ З БЛАГОУСТРОЮ І НЕ МАВ НА СВОЇЙ ТЕРИТОРІЇ ПОШКОДЖЕНИХ ДЕРЕВ, а причиною падіння дерева на автомобіль були пориви вітру згідно з актом від 18 грудня 2017 року, правильно виходив із недоведеності вини Інституту у завданні шкоди позивачу та відсутності причинного зв`язку між шкодою і неправомірними діями відповідача та підстав покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.
За таких обставин, позивачем не спростовані докази, надані відповідачем про те, що падіння дерева відбулось внаслідок пориву вітру і не пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою. Отже, ОСОБА_1 не доведено, що майнова шкода, якої вона зазнала у зв`язку з падінням дерева на автомобіль, завдана внаслідок протиправних дій або бездіяльності Інституту, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для відшкодування позивачу шкоди.
Оскільки за нормативними документами, прийнятими в Гідрометслужбі України, небезпечним явищем вважається вітер швидкістю 15-24 м/с, а згідно із актом від 18 грудня 2017 року та довідкою УкрГМЦ № 01-20/810 від 24 липня 2018 року, у день події спостерігались пориви вітру 15-20 м/с, доводи касаційної скарги про те, що відповідачем не доведено, що причиною падіння дерева на автомобіль є порив вітру, не ґрунтуються на обставинах та матеріалах справи.
🔥 ❗️ Таким чином, у справі, що переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, надані відповідачем, на підтвердження того, що наслідком завдання шкоди позивачу була обставина непереборної сили, тобто екстремальне явище природи катастрофічного характеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей, яке характеризується непередбаченістю та неможливістю своєчасно попередити.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі № 761/15111/18 (провадження № 61-6199св19) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
http://reyestr.court.gov.ua/Review/91460751#
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
