☝️☝️☝️ Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
📌 З відкриттям спадщини пов’язується виникнення у певних осіб прав спадкоємця, зокрема право прийняти спадщину або відмовитись від її прийняття протягом встановленого строку, початок якого пов’язується із часом відкриття спадщини.
📌 Часом відкриття спадщини є ДЕНЬ смерті особи або ДЕНЬ, з якого вона вважається померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України).
☝️ Під часом відкриття спадщини розуміється певна календарна дата, тому години та хвилини в межах цієї календарної дати для цілей спадкування юридичного значення не мають і до уваги не беруться.
Час відкриття спадщини визначається нотаріусом:
✅ на підставі свідоцтва про смерть, виданого органами реєстрації актів цивільного стану;
✅на підставі рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця.
З часом відкриття спадщини закон пов’язує правила про комморієнтів🙍♂️🙍♀️ .
☝️🇺🇦 КОММОРІЄНТИ — це особи, які померли в різний час, але протягом однієї доби (ч. 3 ст. 1220 ЦК).
☝️🇺🇦 КОММОРІЄНТИ — це особи, відносно яких існує припущення, що вони померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо) (ч. 4 ст. 1220 ЦК України).
Розглянемо так звані правила комморієнтів👇👇👇
🔵 ПРАВИЛО № 1
Якщо протягом однієї календарної ДОБИ померли особи, які могли б спадкувати одна після одної (комморієнти), спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них ( ч. З ст. 1220 ЦК України).
При цьому конкретна година смерті кожної особи значення не має.
🔵 ПРАВИЛО № 2
Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли ОДНОЧАСНО. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно й окремо щодо кожної з цих осіб (ч. 4 ст. 1220 ЦК України).
Тобто, ч. 4 даної статті встановлює презумпцію одночасності настання смерті тих осіб, які померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо).
☝️ Проте, слід зазначити, що якщо внаслідок спільної небезпеки одна особа померла безпосередньо під час цієї події (аварії, землетрусу тощо), а інша — через декілька днів померла в лікарні, наслідки, передбачені ч. 4 цієї статті, не настають.
❌❗️ Таким чином, між комморієнтами, які померли у межах однієї календарної доби, спадкового правонаступництва не виникає.
Послідовність і розрив у часі (у межах однієї доби) між моментами їхньої смерті для цілей спадкування значення не мають, тобто до того з комморієнтів, який помер хоча і пізніше спадкодавця, але протягом тієї ж доби, право на прийняття спадщини не переходить.
Оскільки ніхто з них не став спадкоємцем після смерті іншого, спадщина відкривається одночасно і переходить ОКРЕМО до кожного з їх власних спадкоємців.
Це правило є універсальним і не залежить від виду спадкування.
📌 При одночасній (в межах однієї календарної доби) смерті заповідача і особи, на користь якої складено заповіт, для останньої та її спадкоємців такий заповіт анулюється, не маючи юридичної сили і не породжуючи юридичних наслідків.
📌 У разі смерті першого з комморієнтів наприкінці однієї доби, а другого — на початку наступної, внаслідок того, що йдеться про настання біологічної смерті в межах різних діб, друга особа вважається спадкоємицею першої, а її спадкоємці матимуть право на успадкування майна особи, що померла раніше, за правилами спадкової трансмісії (ст. 1276 ЦК України).
☝️ Спадкоємець, який помер хоч і через декілька годин після спадкодавця, але на наступну добу, не вважається померлим з ним одночасно і у нього виникає право на спадщину.
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
