Спадкування в Україні здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкування ЗА ЗАКОНОМ має місце:
у разі відсутності заповіту; визнання його недійсним; неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом; у разі неохоплення заповітом усієї спадщини.
Спадкоємці за законом закликаються до спадкування у порядку черговості.
Черговість спадкоємців залежить від ступеня споріднення їх зі спадкодавцем.
Відповідно до ч. 2 ст. 1258 Цивільного кодексу України кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.
Статтями 1261-1265 Цивільного кодексу України передбачено П’ЯТЬ черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.
Зверніть увагу, що в межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у РІВНИХ частках. При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.
У ПЕРШУ ЧЕРГУ право на спадкування за законом мають:
діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; другий з подружжя; батьки.
Право на спадкування мають не тільки діти, які вже народилися на час смерті спадкодавця, а й ті, котрі були зачаті за життя спадкодавця, та народилися після його смерті.
У ДРУГУ ЧЕРГУ право на спадкування за законом мають: рідні брати та сестри спадкодавця; його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Вказані особи закликаються до спадкування за відсутності спадкоємців першої черги. Якщо ж хто-небудь із спадкоємців першої черги живий і виявив бажання прийняти спадщину або прийняв її, спадкоємці другої черги до спадкування не закликаються.
Брати і сестри є спадкоємцями померлого, незалежно від того є вони повнорідними (мають обох спільних батьків) чи неповнорідними (мають спільного батька або спільну матір). Але не успадковують один після одного зведені брати і сестри, якщо вони не мають спільних батьків.
У ТРЕТЮ ЧЕРГУ право на спадкування за законом мають: рідні дядько та тітка спадкодавця.
Третя черга спадкоємців спадкує у разі відсутності перших двох черг або якщо всі спадкоємці попередніх черг відмовилися від спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування.
У ЧЕТВЕРТУ ЧЕРГУ право на спадкування за законом мають: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як П’ЯТЬ років до часу відкриття спадщини.
Визначальним тут є поняття сім’ї.
Згідно зі статті З СК України сім’ю становлять особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів:
а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем;
б) на час відкриття спадщини (день смерті особи) має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік) , які проживали однією сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки ( Постанова Верховного Суду від 25 березня 2024 року по справі № 243/1073/23 (провадження №61-18172св23)).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/117883807
Так, Верховний Суд у постанові від 12.08.2019 року по справі № 521/16365/15 зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім’ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність: спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
Крім того, ВС вказав, що для встановлення факту спільного проживання не має значення те, що спадкодавець та позивач ніколи не були зареєстровані за однією адресою.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/83616956
У П’ЯТУ ЧЕРГУ право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до ШОСТОГО ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця.
Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Отже, у П’ЯТУ ЧЕРГУ право на спадкування мають родичі четвертого-шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг. До родичів ЧЕТВЕРТОГО СТУПЕНЯ споріднення належать:
діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки); рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів П’ЯТОГО СТУПЕНЯ споріднення належать: діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки); діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники); діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). До родичів ШОСТОГО СТУПЕНЯ споріднення належать: діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри).
Правова позиція щодо кола осіб, які є родичами спадкодавця до шостого ступеня споріднення, викладена у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року у справі №641/1082/20 (провадження № 61-17798св20).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100109170
З повагою — адвокат Кулик Ю.В.
