Однією з помилок, яку часто допускають позивачі при зверненні до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу є невірно визначена територіальна підсудніть, тобто ПОМИЛКОВО ОБРАНИЙ СУД 
ДЛЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
І як наслідок, йде затягування судового розгляду справи, так як суд, якому не підсудна справа, передає її на розгляд іншого суду, який за територіальною юрисдикцією і має розглядати питання про розірвання шлюбу.
Тож давайте розглянимо ключові моменти, які варто знати, щоб вірно визначити суд, який має розглядати Вашу справу за позовом про розірвання шлюбу.
ПО — ПЕРШЕ, за загальним правилом, позов про розірвання шлюбу подається за місцем РЕЄСТРАЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за ЗАРЕЄСТРОВАНИМ у встановленому законом порядку МІСЦЕМ ЇЇ ПРОЖИВАННЯ або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Звертаю Вашу увагу, що мова йде не про факничне місце проживання особи за певною адресою, а саме про ЗАРЕЄСТОВАНЕ МІСЦЕ ЇЇ ПРОЖИВАННЯ!
Якщо ж відповідач має статус ВПО (внутрішньо переміщеної особи), то позов можна подавати до суду за зареєстованим місцем перебування такої внутрішньо переміщеї особи, виходячи з адреси, що вказана у довідці про взяття на облік ВПО.
ОТЖЕ, ПОЗОВ ПРО РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ ПОДАЄТЬСЯ ЗА ЗАРЕЄСТРОВАНИМ МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ або ПЕРЕБУВАННЯ ВІДПОВІДАЧА!
ПО — ДРУГЕ, закон надає певні виключення із загального правила, за яких, позов про розірвання шлюбу, може бути поданий також до іншого суду, ніж за місцем реєстрації відповідача.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування ПОЗИВАЧА також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Звертаю Вашу увагу, що й у цьому випадку мова йде не про фактичне місце проживання ПОЗИВАЧА (без реєстрації), а саме за ЗАРЕЄСТОВАНЕ МІСЦЕ ЙОГО ПРОЖИВАННЯ!
ОТЖЕ, ПОЗОВ ПРО РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ МОЖНА ПОДАТИ ТАКОЖ ЗА ЗАРЕЄСТРОВАНИМ МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ або ПЕРЕБУВАННЯ ПОЗИВАЧА у разі:
Якщо у подружжя є неповнолітні діти/дитина та яка/які проживають спільно з позивачем (перебувають на його утриманні).
При цьому, звертаю увагу, що вимоги саме про наявність спільної реєстрації дітей з особою, яка подає позов, закон не вимагає. Головне, обираючи цю підсудність, з цієї підстави, варто обов’язково додати до позовної заяви ДОКАЗИ про фактичне місце проживання дітей з тим із подружжя, хто звертається до суду з позовом та має намір на розгляд справи за місцем своєї реєстрації, а не відповідача.
На практиці, щоб подати позов до суду за зареєстрованим місцем проживання позивача, який проживає спільно з неповнолітніми дітьми/дитиною, то варто до позовної заяви додати:
— Витяги з реєстру територіальної громади, сформовані через портал Дія на позивача та дитину /дітей, що засвідчуватимуть наявність їхнього зарестованого місця проживання за однією адресою;
АБО
— довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, що засвідчуватиме наявність їхнього зареєстрованого місця проживання за однією адресою;
АБО
— довідку (акт), посвідчені головою правління ОСББ чи головою квартального комітету про фактичне проживання дитини/дітей без реєстрації за зареєстрованим місцем проживання з тим із батьків, хто подає позов до суду про розірвання шлюбу.
У моїй адвокатській практиці траплялися випадки, коли мама мала зареєстроване місце проживання за певною адресою та спільно проживала з неповнолітньою дитиною, яка не мала з нею реєстрації. Проблема полягала в тому: як саме підтвердити документально спільне проживання з мамою, оскільки в одному випадку квартира, у якій проживала позивачка та її дитина, розташована у будинку, де не створено ОСББ; а в іншому випадку, мала місце ситуація реєстрації мами у житловому будинку, де відсутня голова квартального комітету чи депутат, який готовий скласти акт, що за даною адресою без реєстрацції проживає також і неповнолітня дитина.
У описаних випадках був знайдений вихід з ситуації, який був врахований судами як належний доказ для розгляду справи по місцю реєстарації мами, а саме: для підтвердження факту проживання дітей з матір’ю для суду надавали довідку (характеристику) з дитячого садочку, а в іншому випадку — зі школи, у яких було зафіксовано фактичне місце проживання дітей за певною адресою разом з мамою.
Якщо позивач (особа, яка подає позов) не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Закон не конкретизує, який саме стан здоров’я чи які причини можна визнавати поважними для можливості подачі позову за цих підстав по місцю реєстрації позивача.
Тож у цьому випадку варто обов’язково надавати документальне підтвердження такого стану здоров’я чи інших обставин, що унеможливлюють приїзд до суду за місцем проживання відповідача.
Проте в цій ситації варто розуміти про ризики, зважаючи на те, що визнання причини поважної чи ні буде залежати від думки судді, який вирішуватиме питання при відкритті провадження по справі.
За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
ПО — ТРЕТЄ, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого НЕВІДОМЕ, пред’являються за місцезнаходженням МАЙНА відповідача чи за ОСТАННІМ ВІДОМИМ зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) (ч. 9 ст. 28 ЦПК України).
ПО- ЧЕТВЕРТЕ, якщо відповідач має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території чи на території, де ведуться активні бойові дії, то варто звернутися до ПЕРЕЛІКУ СУДІВ, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану, що міститься на сайті Верховного Суду за посиланням нижче:
https://supreme.court.gov.ua/…/grom…/terutor_pidsudnist/
А як же діє суд, якщо все ж таки було помилково визначено підсудність й подано позовну заяву не до того суду.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
ОТЖЕ, якщо все ж таки Ви допустили помилку й невірно визначили суд, то Ваша позовна заява з додатками буде надіслана за відповідною ухвалою судді до НАЛЕЖНОГО СУДУ, проте це займе певний час.
Тож, щоб не затягувати судовий розгляд справи, раджу на стадії написання позовної заяви, збору документів, УВАЖНО ОЗНАЙОМИТИСЯ ЗІ СТАТТЯМИ 27 та 28 ЦПК України, та вірно визначити суд, який може розглядати Вашу справу про розірвання шлюбу.
ПІДСУМОВУЮЧИ, РОЗГЛЯНИМО КІЛЬКА ЖИТТЄВИХ ВИПАДКІВ:
якщо подружжя має місце реєстрації за однією адресою, то позов подається до суду по місцю їх реєстрації; якщо подружжя має місце реєстрації за однією адресою, проте відповідач фактично (без прописки) проживає за іншою адресою, то позов подається до суду по місцю їх реєстрації; якщо подружжя має місце реєстрації за однією адресою, проте кожен з них фактично проживає за іншими адресами, без реєстрації, то позов подається до суду по місцю саме їх реєстрації, а не фактичному; якщо подружжя не мають спільних дітей або їх діти досягли повноліття, і чоловік та дружина зареєстровані за різними адресами, то позов подається по місцю реєстрації ВІДПОВІДАЧА (виключення: документально підтверджений стан здоров’я та ін. поважні причини, які не дають змоги прибути до суду по місцю реєстрації відповідача, тоді позов може бути подано по місцю реєстрації позивача); якщо подружжя мають спільних неповнолітніх дітей, які проживають з позивачем, а чоловік та дружина мають зареєстоване місце проживання за різними адресами, то позов можна подати АБО по місцю реєстрації ВІДПОВІДАЧА, АБО по місцю реєстрації ПОЗИВАЧА, з яким проживають діти (прописка дітей у такому разі не є обов’язковою саме з позивачем, головне надати докази фактичного проживання дітей за місцем прописки позивача).
З повагою — адвокат Кулик Ю.В. 
