Заявляючи вимоги про визнання права власності на 1/2 частину спірного спадкового майна, ОСОБА_1 посилався на те, що нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж № НОМЕР_1 та садовий будинок АДРЕСА_4 у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на це майно. Районний суд у цій частині позов задовольнив.
Верховний Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 й погоджується з висновками районного суду у цій частині з огляду на таке.
На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 надав відповідь приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Двірник І. В. від 10 червня 2021 року, в якій приватним нотаріусом запропоновано ОСОБА_1 надати витяг з Державного земельного кадастру з зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки, після чого буде видано свідоцтво на право на спадщину. При цьому приватний нотаріус вказала, що спадкоємиця ОСОБА_2 займається питанням оформлення кадастрового номера на земельну ділянку.
Також у відповіді приватного нотаріуса зазначено: «Цим листом роз`яснюю Ваше право на отримання Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а також той факт, що у разі отримання вказаної постанови Ви будете в подальшому позбавлені права звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтв про право на спадщину на вказане у вашій заяві додаткове спадкове майно навіть за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів» (том 1, а. с. 225 зворот).
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Вважаючи передчасними позовні вимоги ОСОБА_1 у зв`язку з ВІДСУТНІСТЮ ПОСТАНОВИ про відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову. Проте, апеляційний суд залишив поза увагою надану позивачем ПИСЬМОВУ ВІДПОВІДЬ приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Двірник І. В. від 10 червня 2021 року, ЯКА ФАКИТИЧНО І Є ВІДМОВОЮ у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Оформлення відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді відповіді на заяву, а не постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не змінює суті такого документу нотаріуса і зводиться до відмови заявнику у видачі свідоцтва.
Отже, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у матеріалах справи відповідної відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії є помилковими, так як спір уже виник у суді, відповідач заперечує проти позову, що є ефективним засобом захисту прав позивача.
З повним текстом постанови Верховного Суду від 07 лютого 2024 року в справі № 201/1883/21 (провадження № 61-10304св23) можна ознайомитися за посиланням: 
https://reyestr.court.gov.ua/Review/116955458
З повагою — адвокат Кулик Ю.В. 
