У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, — Кабінет Міністрів України, про стягнення компенсації за руйнування будинку внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він мав у власності будинок площею 78,5 кв. м, з житловою прибудовою та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який внаслідок артилерійських обстрілів 05 січня 2015 року був зруйнований, що підтверджується актом обстеження житла, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації від 28 жовтня 2021 року № 65.
29 жовтня 2021 року його визнано постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації.
23 грудня 2021 року відповідно до рішення комісії з розгляду питань, пов`язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновані внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації, Донецької обласної державної адміністрації від 10 грудня 2021 року, він отримав компенсацію за зруйнований будинок у розмірі 300 000,00 грн та припинив своє право власності на будинок у зв`язку із його знищенням.
Такий розмір компенсації, визначений відповідно до Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання від 18 грудня 2013 року № 947, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2020 року № 767 (далі — Порядок № 947).
Водночас згідно з частиною десятою статті 86 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ України) розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна.
Вартість квадратного метра за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України станом на 10 грудня 2021 року у Донецькій області становить 15 261,00 грн, згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 10 вересня 2021 року № 230 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України».
Таким чином, розмір грошової компенсації за належний йому будинок площею 78,5 кв. м, згідно з вартістю квадратного метра за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України, становить 1 197 988,50 грн. Натомість йому виплачено лише 300 000,00 грн.
Посилаючись на те, що Порядок № 974 є підзаконним нормативним актом і не може звужувати дію КЦЗ України, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно компенсацію за зруйнований будинок, у розмірі 897 988,50 грн.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що правовою підставою для виплати позивачу компенсації за зруйноване житло є спеціальний нормативно-правовий акт щодо надання грошової допомоги та відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації — Порядок № 947. Позивач скористався правом на отримання компенсації, та отримав її у максимально визначеному зазначеним порядком розмірі у сумі 300 000,00 грн.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИПравовий сенс відшкодування майнової шкоди полягає у поновленні майнових прав, які було порушено, тобто у відновленні становища, яке існувало до заподіяння шкоди.Однак, отримання грошової компенсації за зруйноване житло у розмірі 300 000,00 грн на підставі Порядку № 974 не дає можливості позивачу придбати житло придатне до проживання, а отже не є ефективним засобом юридичного захисту.
Зважаючи на те, що норми Порядку № 974 не можуть захистити право позивача на отримання компенсації за знищене житло у повному розмірі, з метою ефективного захисту його порушених прав, судам належало застосувати частину десяту статті 86 КЦЗ, згідно з якою розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна.
Держава Україна має конституційний обов`язок створити для кожного громадянина умови для придбання житла придатного для проживання; право особи на відшкодування завданих збитків, повинно реалізовуватися у розмірі, який дозволить особі відновити порушене право; Конституцією України та КЦЗ України встановлено настання однакових наслідків для осіб, які обрали отримання грошової компенсації за зруйноване житло та осіб, які обрали отримання житла придатного для проживання; КЦЗ України не встановлено обмежень стосовно розміру грошової компенсації постраждалим за зруйноване житло на рівні 300 000,00 грн, водночас такі обмеження встановлено пунктом 32 Порядку № 947, який суперечить положенням КЦЗ України; на цей час не існує іншого правового механізму отримання компенсації за зруйноване житло внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру до 24 лютого 2022 року, крім КЦЗ та Порядку № 947.
Водночас правові та організаційні засади надання компенсації за зруйноване житло після 24 лютого 2022 року визначено Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» від 23 лютого 2023 року № 2923-ІХ, та постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна», які на відміну від Порядку № 974 не обмежують розмір грошової компенсації за знищений об`єкт житла на рівні 300 000,00 грн.
Вирішуючи позовні вимоги, суди не звернули уваги на те, що в світлі положень статті 24 Конституції України, обмеження розміру грошової компенсації на рівні 300 000,00 грн є дискримінацією громадян України, чиє житло було знищено до 24 лютого 2022 року у порівнянні з громадянами, житло яких було знищено після 24 лютого 2022 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУЗгідно з пунктом 6 частини першої статті 21 КЦЗ України громадяни України мають право, зокрема, на соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров`ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків.
Частиною першою статті 84 КЦЗ України визначено, що постраждалий внаслідок надзвичайної ситуації — це особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків.
Відповідно до частини першої статті 86 КЦЗ України забезпечення житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, здійснюється місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання шляхом:
1) надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання;
2) позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання; 3) будівництва житлових будинків для постраждалих; 4) закупівлі квартир або житлових будинків.
Постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), житлом за рахунок держави не забезпечуються (частина восьма статті 86 КЦЗ України).
За умовами частини третьої статті 89 КЦЗ України постраждалим, які залишилися на попередньому місці проживання, надається грошова допомога у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини восьмої статті 86 та частини третьої статті 89 КЦЗ України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 947 (зі змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2020 року № 767, яка діяла на час отримання позивачем грошової компенсації).
Пунктами 2-4 Порядку № 947 (зі змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 767 від 02 вересня 2020 року) передбачено, що постраждалими визнаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, житлові будинки (квартири) (далі — житло) яких пошкоджено/зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації (далі — постраждалі). Грошова допомога надається постраждалим, житло яких пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту. Грошова компенсація надається постраждалим, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — військово-цивільні адміністрації населених пунктів проводять обстеження пошкодженого або зруйнованого житла, обліковують його, складають і затверджують списки постраждалих на відповідній території та видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.
Згідно з пунктом 5 цього Порядку рішення про надання постраждалим грошової допомоги та її розмір приймає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади. Рішення про надання грошової компенсації приймають комісії з розгляду питань, пов`язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації (далі — комісія), на підставі поданих органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності — військово-цивільними адміністраціями населених пунктів сформованих та затверджених списків постраждалих на виплату грошової компенсації.
У пункті 6.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 757/64569/16-ц (провадження № 14-19цс23), зазначено, що передбачене у статті 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» право на відшкодування відповідно до закону шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, з огляду на відсутність відповідного закону не породжує легітимного очікування на отримання від Держави України такого відшкодування за пошкоджений у період проведення антитерористичної операції об`єкт нежитлової нерухомості незалежно від того, на якій території — підконтрольній чи непідконтрольній Україні — мав місце вказаний акт (див. постанову від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц (пункти 34, 69)).
З аналогічних підстав не породжує у позивачки такого очікування і застосована судом першої інстанції стаття 85 КЦЗ України, відповідно до якої відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій здійснюється у порядку, визначеному законом (див. зазначену постанову Великої Палати Верховного Суду (пункт 35)).
У справі, що переглядається відповідне правове регулювання міститься у Порядку № 947 (зі змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 767 від 02 вересня 2020 року), який обґрунтовано застосували суди попередніх інстанцій.
У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 242/4413/16-ц (провадження № 61-6070св23) зазначено, що «Постанова № 767 передбачила у відповідних Порядках виплату, зокрема, грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації, і така компенсація не має правової природи відшкодування майнової чи моральної шкоди, завданої саме Україною».
Відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на російську федерацію як на державу, що здійснює окупацію
(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 757/64569/16-ц (провадження № 14-19цс23)).
Зважаючи на встановлені у справі, що переглядається, обставини необхідно дійти висновку про те, що держава виконала позитивні зобов`язання та розробила компенсаційний механізм відшкодування вартості зруйнованого (пошкодженого) житла, позивач отримав належну йому суму грошової компенсації за зруйнований будинок, рішення комісії та/або сам нормативно-правовий акт, яким регулюється механізм виплати грошової компенсації за зруйноване житло, не оскаржував, а тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Верховний Суд відхиляє доводи позивача про те, що обмеження розміру грошової компенсації на рівні 300 000,00 грн є дискримінацією громадян України, житло яких було знищено до 24 лютого 2022 року, у порівнянні з громадянами, житло яких було знищено після 24 лютого 2022 року, є необґрунтованими.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.
22 травня 2023 року набрав чинності Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» від 23 лютого 2023 року, який визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, тобто з 24 лютого 2022 року.
Отже, цей Закон не регулює питання надання компенсації за об`єкти нерухомого майна, які були пошкоджені або зруйновані до 24 лютого 2022 року, в той час як до початку широкомасштабного вторгнення надання компенсації тим, чиє житло було зруйновано внаслідок збройної агресії російської федерації, здійснювалося згідно з Порядком № 947 (зі змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2020 року № 767).
Розробка інших механізмів щодо компенсації за пошкодження та знищення об`єктів нерухомого майна після 24 лютого 2022 року не свідчить про дискримінацію громадян України.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 172/631/23 (провадження 61-3282св24), ухваленій у подібних правовідносинах.
Касаційну скаргу залишено без задоволення.
Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 31 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року залишити без змін.
З повним текстом постанови Верховного Суду від 06 січня 2025 року в справі № 202/3804/22 (провадження № 61-9555св24) можна ознайомитися за посиланням: 
https://reyestr.court.gov.ua/Review/124265054
З повагою, адвокат Кулик Ю.В.
