☝🇺🇦 Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
📎 Відповідно до частини першої статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
📎 Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
📎 За змістом статті 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
📎 Відповідно до частини першої статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.
📎 Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації (частина перша статті 299 ЦК України).
☝ Під ДІЛОВОЮ РЕПУТАЦІЄЮ особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
🔥❗️ ЮРИДИЧНИМ СКЛАДОМ ПРАВОПОРУШЕННЯ, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких ОБСТАВИН:
☑️ поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
☑️ поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
☑️ поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
☑️ поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
☝ Під ПОШИРЕННЯМ інформації необхідно розуміти:
▪ опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
▪ поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку;
▪ викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
▪ повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
☝ Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.
☝ НЕДОСТОВІРНОЮ вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
📎 Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
📎 Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
📎 Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
📎 Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенції) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
📎 Свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому і самореалізації кожної окремої особи.
📎 Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 6 жовтня 2015 року).
📎 Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ) щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «факти». Так, у пункті 39 рішення ЄСПЛ від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета» і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначив, що, на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.
🔥❗️ Аналіз чинного законодавства дає підстави стверджувати про існування ПРЕЗУМПЦІЇ НЕПРАВДИВОСТІ ВІДОМОСТЕЙ, які завдають шкоди честі, гідності та діловій репутації, а тому обов`язок доведення правдивості такої інформації покладається на особу, яка таку інформацію поширила.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 24 грудня 2021 року в справі № 757/9133/18-ц (провадження № 61-7072св19) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102551141
З повагою — адвокат Кулик Ю.В.
У житті трапляються випадки, коли ми втрачаємо, пошкоджуємо свідоцтво про народження дитини, або інший з батьків відмовляється надати хоча б його копію.
🤔 Що ж робити у таких випадках?
🤔 Чи можливо отримати повторно свідоцтво про народження дитини?
☝️❗ У такій ситуації панікувати не потрібно, адже свідоцтво про народження, яке було викрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, можна отримати повторно через органи державної реєстрації актів цивільного стану (далі — ДРАЦС), а також дипломатичні представництва та консульські установи України.
☑ Повторна видача свідоцтва здійснюється відділами ДРАЦС незалежно від місця державної реєстрації народження особи та місця проживання заявника.
☑ ОТЖЕ, з метою видачі повторного свідоцтва про народження можна звернутися з відповідною заявою до будь-якого відділу ДРАЦС.
☝️❗ Повторна видача свідоцтва про народження здійснюється за заявою:
▪️ особи, щодо якої складено запис
▪️ батьків
▪️ усиновлювачів
▪️ опікунів
▪️ піклувальників
▪️ представника закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина
▪️ органу опіки та піклування
Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається представникам зазначених установ за довіреністю установи та при пред’явленні документів, що посвідчують їх особу.
▪️ представнику особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва (за довіреністю чи адвокату за ордером та договором про надання правової допомоги).
☑ Свідоцтво видається за наявності паспорта (паспортного документа) заявника.
☑ Свідоцтва про народження дітей повторно видаються їх батькам і усиновителям НЕЗАЛЕЖНО від віку дитини.
☑ На свідоцтві, що повторно видане, робиться відмітка «Повторно».
☑ У паперовому носії актового запису цивільного стану, на підставі якого повторно видано свідоцтво, проставляються серія, номер та дата його видачі.
☝️❗ Особі, позбавленій батьківських прав, свідоцтва про народження дітей повторно НЕ видаються.
☑ Особам, які звернулися до відділу ДРАЦС ОСОБИСТО, свідоцтво про народження повторно видається того самого дня при пред’явленні паспорта.
☑ За заявою щодо повторної видачі відповідного свідоцтва, яка надійшла ПОШТОЮ, свідоцтво надсилається в семиденний строк до відділу ДРАЦС за місцем проживання заявника, про що доводиться до його відома.
🔥❗ Відновлене свідоцтво має таку ж юридичну силу, як і втрачений документ.
Замовити повторну видачу свідоцтва про народження можливо також через вебпортал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»:
☝️❗ Для повторного отримання свідоцтва про народження необхідно сплатити державне мито у сумі 0,51 грн. ( 0,03 неоподаткованого мінімуму доходів громадян).
З повагою- адвокат Кулик Ю.В.
