☝ Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
📎 Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
📎 Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
📎 За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
📎 Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
📎 Частиною п`ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Отже, у чинному законодавстві НЕ наведено переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
📎 Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності необхідно враховувати, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій у встановлений строк.
📎 З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_2 — ОСОБА_4 заявив про застосування позовної давності.
📎 Суд першої інстанції, зазначаючи про поважність причин пропуску ОСОБА_1 позовної давності, виходив з того, що у зв`язку зі СКРУТНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ СТАНОВИЩЕМ вона була позбавлена можливості скористатися ефективною та кваліфікованою правовою допомогою.
🔥❗️ Водночас доводи ОСОБА_1 про поважність причин пропуску позовної давності Верховний Суд визнає необґрунтованими, оскільки позивач НЕ була позбавлена можливості звернутися за отриманням БЕЗОПЛАТНОЇ правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
🔥❗️ Обставина скрутного матеріального становища і неможливості у зв`язку з цим звернутися за правовою допомогою не пов`язана з дійсними труднощами для звернення до суду з позовом у встановлений законом строк.
📎 Отже, враховуючи, що позивач звернулася до суду з позовом з пропуском позовної давності та за допомогою належних та допустимих доказів не довела поважність причин її пропуску, а відповідач в установленому законом порядку звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності, помилковими є висновки судів про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року в справі № 359/4206/19 (провадження № 61-12439св20) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100240396
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
