☝ Непоодинокими є випадки, коли декілька осіб 👫 є співвласниками житлового будинку, квартири, проте їх спільне проживання у такому житлі є неможливим, домовленостей про спільне проживання досягнути нереально.
Як вихід із ситуації, один чи декілька співвласників бажають продати квартиру, будинок в цілому та розділити кошти відповідно до належних їм часток.
Проте й тут зустрічаються випадки, коли хтось із таких співвласників з тих чи інших причин не бажає продавати свою частку ❌🏠.
🤔 Постає питання: чи можливо співвласника житла примусити у судовому порядку 👩⚖️ продати свою частку спільно з іншими співвласниками?
👩⚖️🇺🇦 Вирішення вказаного життєвого спору було предметом судового розгляду Рівненського міського суду Рівненської області, Рівненського апеляційного суду, Верховного Суду по справі № 569/10336/18.
☝️🔥 КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ №569/10336/18 (провадження № 61-4829 св 20):
📎 У червні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності на частку у спільному майні.
📎 Позовна заява мотивована тим, що сторони у справі є рідними сестрами, яким на праві спільної часткової власності по 1/3 частині кожній належить квартира АДРЕСА_1 .
📎 Вказували, що відповідач спірною квартирою не користується, на праві спільної часткової власності володіє іншим житловим приміщенням -квартирою АДРЕСА_2 , у якій фактично і проживає.
📎 У спірній квартирі без згоди позивачів, як співвласників квартири, проживає дочка відповідача, яка внаслідок споживання комунальних послуг створює для позивачів додатковий обов`язок з їх оплати, а також чинить позивачам перешкоди у користуванні їх частками у квартирі, самовільно розпоряджається всією спірною квартирою.
📎 Вказували, що неодноразово зверталися до відповідача з пропозицією продажу спірної квартири з рівним поділом грошових коштів, отриманих від такої реалізації усіма співвласниками, однак у добровільному порядку продати спірне нерухоме майно відповідач відмовляється. Також зазначали про неможливість виділення часток квартири в натурі у зв`язку з її технічними характеристиками, адже квартира, яка знаходиться у спільній частковій власності, підлягає розподілу в натурі лише у випадку, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. Проте, таке переобладнання у спірній квартирі є неможливим.
📎 Вважали, що виплата відповідачу третини від суми коштів, отриманої шляхом продажу житлового приміщення на публічних торгах, є належною компенсацією за її частку у спільній власності, що не завдасть істотної шкоди відповідачу та не обмежить її гарантоване право власності.
📎 Ураховуючи викладене, посилаючись на вимоги статей 358, 365 ЦК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд припинити їх право власності та право власності ОСОБА_3 на 1/3 частки кожної з них у спільній частковій власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу часток квартири на публічних виконавчих торгах з виплатою кожній зі сторін по 1/3 частини суми, вирученої з продажу квартири.
👩⚖️🇺🇦 Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.
📌 Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на їх частки (по 1/3 кожного) у квартирі АДРЕСА_1 шляхом продажу їх часток на публічних виконавчих торгах з виплатою кожній 1/3 частини вирученої з продажу квартири суми.
📌 Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності по 1/3 частині кожній належить квартира АДРЕСА_1 . Виділення в натурі часток у квартирі є неможливим у зв`язку з технічними характеристиками спірного житлового приміщення, адже квартира, що знаходиться у спільній частковій власності, підлягає розподілу в натурі лише у випадку, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. Разом з тим, спірна квартира розташована на третьому поверсі триповерхового житлового будинку та обладнана лише одним входом, кухнею та санвузлом, вказані переобладнання у спірній квартирі є неможливими.
📌 ОСОБА_3 спірною квартирою не користується, що нею не заперечувалось в ході судового розгляду справи, на праві спільної часткової власності володіє іншим житловим приміщенням — квартирою АДРЕСА_2 , в якій фактично і проживає. А відтак, на переконання суду, права відповідача на житло, передбачені статтею 47 Конституції України, не будуть порушені. Виплата відповідачу третини від суми коштів (пропорційно розміру її частки у спільній власності на спірну квартиру), отриманої шляхом продажу спірного житлового приміщення на публічних торгах, є належною компенсацією за її частку у спільній власності, що не завдасть істотної шкоди відповідачу та не обмежить її гарантоване право власності, оскільки остання отримає рівноцінну грошову компенсацію втраченого майна.
👩⚖️🇺🇦 Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2019 року та додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 листопада 2019 року залишено без змін.
📌 Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, з огляду на частину другу статті 346 ЦК України, правильно застосував до спірних правовідносин вимоги частини першої статті 365 ЦК України, якою передбачено можливість припинення права власності на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, оскільки: частка ОСОБА_3 , порівняно з сумою часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прагнуть розпорядитись своїми частками у спірній квартирі та відчужити її, є незначною та не може бути виділена в натурі; спірна квартира, як річ, є неподільною; у зв`язку з відносинами, які склались між співвласниками, спільне володіння і користування квартирою є неможливим; припинення права власності ОСОБА_3 на частку у спірній квартирі не завдасть істотної шкоди її інтересам, як співвласнику квартири, та членам її сім`ї, оскільки відповідач у власності має іншу квартиру, у якій фактично проживає та у якій зареєстровані члени її сім`ї.
📌 Апеляційний суд зауважив, що у порушення вимог статей 358, 361 ЦК України без згоди інших співвласників у спірній квартирі проживає сім`я доньки ОСОБА_3 — ОСОБА_4 , яка чинить позивачам перешкоди у користуванні належним їм майном. Позивачі пропонували відповідачу виплату 45 % вартості від продажу квартири, на що остання не погодилась у зв`язку з недостатністю пропонованих коштів для придбання окремої квартири для членів її сім`ї.
📌 Обраний позивачами спосіб реалізації прав співвласників шляхом продажу спірної квартири з публічних торгів, є ефективним, ставить позивачів та відповідача у рівні умови щодо компенсації за свої частки у майні, які вони мають отримати після реалізації квартири, що не суперечить обсягу їх прав щодо майна та вимогам закону.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду у справі № 569/10336/18 (провадження № 61-4829 св 20):
☝️🇺🇦 Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
📎 Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
📎 Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (частини перша, друга статті 319 ЦК України.
📎 Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
📎 У частині першій статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
📎 Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
📎 Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.
📎 Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
📎 Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі статті 365 ЦК України просили припинити їх право власності та право власності ОСОБА_3 на 1/3 частки кожної з них у спільній частковій власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу часток квартири на публічних виконавчих торгах з виплатою кожній зі сторін по 1/3 частини суми, вирученої з продажу квартири. В обґрунтування підстав позову посилались на те, що між співвласниками склалися неприязні відносини, у спірній квартирі без їх згоди проживає сім`я відповідача, яка чинить їм перешкоди у користуванні спільним майном, а вони мають бажання реалізувати своє право на розпорядження майном шляхом його відчуження. Припинення права власності ОСОБА_3 на частку у спірній квартирі не завдасть істотної шкоди її інтересам, як співвласнику квартири, та членам її сім`ї, оскільки відповідач на праві спільної часткової власності має іншу квартиру, у якій фактично проживає та у якій зареєстровані члени її сім`ї. Вважали, що відповідачем порушується їх право на розпорядження власністю.
🔥❗️ Задовольняючи позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, НЕ врахував, що позивачами обрано НЕНАЛЕЖНИИЙ спосіб захисту їх прав, оскільки припинення права ОСОБА_3 на частку у спільному майні шляхом продажу квартири на публічних торгах є фактичним ПРИМУСОМ відповідача на відчуження належного їй майна, що суперечить нормам Конституції України.
🔥❗️ Отже, припинення права на частки у спільному майні шляхом продажу квартири на публічних торгах НЕ є ефективним способом захисту.
🔥❗️ Посилання позивачів на те, що відповідач перешкоджає їм у користуванні квартирою, а вони мають бажання реалізувати своє право на житло та отримати можливість розпоряджатися своїми частками, не має правового значення для вирішення спору, оскільки ці обставини не є підставою для захисту прав позивачів в обраний ними спосіб, а можуть бути передумовою для заявлення негаторного позову.
📎 Слід зауважити, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що завдана внаслідок такого припинення шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
📎 Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 16 січня 2012 року у справі № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року у справі № 6-68цс12 та від 24 лютого 2016 року у справі № 6-2784цс15 та від 23 листопада 2016 року у справі № 6-1943цс16.
📎 Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки межам допустимого (розумного) втручання у право власності ОСОБА_3 за встановлених судами обставин та того, чи дотримано справедливого балансу інтересів обох сторін відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
📎 За таких обставин, підстави для примусового припинення права відповідача, як співвласника, на частку у спільній власності у розумінні статті 365 ЦК України відсутні.
🔥❗️ Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачі не обмежені в розпорядженні своїми ЧАСТКАМИ у спільній частковій власності на власний розсуд.
📎 Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2019 року, додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 листопада 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення.
📎 У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності на частку у спільному майні відмовлено.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 02 червня 2021 року в справі № 569/10336/18 (провадження № 61-4829 св 20) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/97451403
ВИСНОВОК
Припинення права ОСОБИ на частку у спільному майні шляхом продажу квартири на публічних торгах є фактичним ПРИМУСОМ на відчуження належного їй майна, що суперечить нормам Конституції України.
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
