☝️🇺🇦 Частиною першою статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
🔥❗ Отже, набуття майна за час шлюбу є підставою для виникнення у подружжя права спільної сумісної власності на це майно. У разі коли презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу, не спростовано, за відсутності належних доказів того, що майно набуте за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.
📎 Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
📎 Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
📎 Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
📎 Встановивши, що 18 грудня 2015 року відповідач зареєстрував за собою право власності на спірний будинок, проте будинок фактично побудований у 1991 році, тобто в період шлюбу сторін у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що будинок є спільним майном подружжя, тому підлягає поділу в рівних частках. Правильним є і висновок судів про визнання за позивачем права власності на 1/2 частку земельної ділянки, на якій знаходиться будинок, адже відповідно до статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України при переході права власності на будівлі і споруди разом з цими об`єктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення.
🔥❗ В оцінці наведених обставин необхідно виходити з того, що визначальним юридичного статусу майна (особисте чи спільне) є не факт реєстрації прав на таке майно, що мав місце після розірвання шлюбу, а факт набуття (створення) майна, в даному випадку — зведення будинку під час шлюбу, що було доведено позивачем та встановлено судом. При цьому під час розгляду судами справи відповідач не спростував презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу — будівництво будинку у 1991 році. Твердження відповідача про те, що протягом 2010-2016 років він проведені певні роботи, що збільшили вартість майна, належними і допустимими доказами не підтверджені.
🔥❗ Безпідставними є аргументи касаційної скарги про те, що позивач не заявляла вимог про визнання спірного будинку об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки під час подання позову про поділ спільного майна подружжя пред`явлення окремо такої вимоги не вимагається. Суд в силу встановлених під час розгляду справи обставин має встановити, чи набуте спірне майно сторонами під час перебування у шлюбі та чи поширюється на нього статус спільного сумісного майна, що матиме наслідком певні висновки про поділ такого майна.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 30 серпня 2021 року в справі № 355/1060/16 (провадження № 61-809св21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/99277760
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
