☝🇺🇦 За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
📎 Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
📎 Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
📎 Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
☝ Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до СУДУ з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.
📎 Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
📎 Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
🔥❗️ Необізнаність спадкоємця про НАЯВНІСТЬ ЗАПОВІТУ є ПОВАЖНОЮ причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
🔥❗️ У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
👩⚖️🇺🇦 Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17.
👩⚖️🇺🇦 Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду
від 25 березня 2020 року у справі №642/2539/18-ц,
від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17,
від 28 жовтня 2019 року у справі №761/42165/17,
від 06 червня 2018 року у справі №315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
📎 Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат»в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
📎 Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції, чинній на момент відкриття спадщини, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
👩⚖️🇺🇦 Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
📎 Статтями 256-257 та 261 ЦК України визначено, що ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
👩⚖️🇺🇦 У постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 357/13630/16 (провадження № 61-29172св18) зазначено, що аналіз статей 1270, 1272 ЦК України свідчить про те, що строк для прийняття спадщини є строком спеціальним, протягом якого існує саме право на спадщину. При цьому законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який прийшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, і це не є строком позовної давності, так як при наявності поважних причин спадкоємцю може бути визначено додатковий строк, достатній для прийняття спадщини.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/81925972
🔥❗️ Таким чином, строки прийняття спадщини і строки позовної давності є різними за своєю природою, вони істотно різняться і за наслідками спливу.
🔥❗️ Закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини тягне за собою втрату права на неї, однак з цього часу починає перебіг не строк позовної давності, а у спадкоємця виникає право на визначення у судовому порядку додаткового строку для прийняття спадщини.
📎 У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем НЕ пропущено строк звернення до суду із даним позовом, оскільки про наявність заповіту на його ім`я він дізнався на початку 2018 року, а отже і про наявність у нього спадкових прав, які підлягали судовому захисту в силу пропуску ним визначеного законом строку на прийняття спадщини з поважних причин. При цьому, довів відсутність у нього можливості дізнатися про порушення свого цивільного права раніше, оскільки при відкритті спадкової справи до майна спадкодавця нотаріус не виконав вимог, передбачених статті 63 Закону України «Про нотаріат».
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 15 квітня 2021 року в справі №591/1271/18 (провадження №61-195св21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281842
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
