☝️🇺🇦 Частиною першою статті 135 СК України (в редакції, чинній на час народження дитини) передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
📎 Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
🔥❗️ ПЕРЕДУМОВОЮ звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України Є СМЕРТЬ того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.
📎 Та обставина, що питання визначення батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
👩⚖️🇺🇦 Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213168
🔥❗️ ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення ПОХОДЖЕННЯ дитини від певної особи.
📎 Тлумачення норм статті 130 СК України свідчить, що законом НЕ встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства.
📎 Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які ВІДОМОСТІ, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).
📎 Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
📎 Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
🔥❗️ ДОКАЗАМИ ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА можуть бути:
▪️ листи, заяви, анкети, інші документи,
▪️ показання свідків,
▪️ пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують ВИЗНАННЯ відповідачем батьківства.
📎 Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.
📎 Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).
📎 Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.
👩⚖️🇺🇦 Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213168
📎 Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.
📎 Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
👩⚖️🇺🇦 Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду👇👇👇
🔸 від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18);
🔸 від 29 серпня 2018 року в справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18);
🔸 від 21 листопада 2018 року в справі № 225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18);
🔸 від 12 грудня 2019 року в справі № 562/1155/18 (провадження № 61-11709св19).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/73089357
https://reyestr.court.gov.ua/Review/76441613
https://reyestr.court.gov.ua/Review/78297529
https://reyestr.court.gov.ua/Review/86435535
📎 Крім того, для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) ЕКСПЕРТИЗИ.
📎 Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі — ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
📎 ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
🔥❗️ Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ в процесі дослідження факту батьківства.
🔥❗️ Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
📎 Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
🔥❗️ Разом з тим, під час розгляду справи про встановлення батьківства суд повинен врахувати, що у разі коли УХИЛЕННЯ СТОРОНИ У СПРАВІ зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до статті 109 ЦПК України може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
📎 Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
📎 Так, статтею 109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
📎 Ураховуючи положення статті 12 ЦПК України, що визначає зміст змагальності судового процесу, позивач мала право звертатися до суду із клопотанням про призначення судової експертизи і таким правом вона скористалась.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду у справі № 361/2653/15-ц (провадження № 61-2239св21):
👩⚖️🇺🇦 Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2018 року (в складі судді Радзівіл А. Г.) у задоволенні позову відмовлено.
👩⚖️🇺🇦 Постановою Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2018 року (в складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В.) рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2018 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження. У цій частині ухвалено нове судове рішення про задоволення вказаних вимог ОСОБА_1 .
📌 Встановлено факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
📌 Зобов`язано Відділ реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області внести зміни до актового запису у книзі реєстрації народжень відділу реєстрації актів цивільного стану від 16 січня 2009 року № 26 про народження ОСОБА_4 , а саме: змінити запис у графі «батько» з ОСОБА_7 на ОСОБА_3 .
📎 Апеляційний суд встановив, що судова молекулярно-генетична експертиза не була проведена саме внаслідок ухилення ОСОБА_2 від її проведення.
📎 Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 протягом всієї вагітності останньої приходив до її лікаря, тобто піклувався про матір майбутньої дитини. Також ОСОБА_3 як батько майбутньої дитини здавав кров для аналізів, забрав ОСОБА_1 з дитиною ( ОСОБА_4 ) з пологового будинку, привіз їх додому, цікавився дитиною, був присутнім на її днях народження, тобто проявляв батьківську турботу щодо неї.
📎 На підставі викладеного апеляційний суд дійшов правильного висновку, що наявні підстави для встановлення факту батьківства ОСОБА_3 щодо дитини — ОСОБА_4 , оскільки посмертна судова молекулярно-генетична експертиза у цій справі не проведена з вини відповідача.
📎 ОСОБА_3 як батько турбувався про ОСОБА_4 , забрав матір з нею з пологового будинку, був присутнім на її днях народження тощо.
☝️🔥 Отже, правильними є висновки апеляційного суду, за встановлених обставин, щодо доведеності позовної вимоги про встановлення факту батьківства та похідної вимоги про зобов`язання внести зміни до актового запису про народження.
👩⚖️🇺🇦 Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 392/1088/15-ц (провадження №61-4068св18).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/72525086
📎 Доводи касаційної скарги, що відсутній правовий висновок касаційної інстанції щодо можливості (неможливості) призначення у цивільній справі посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи для встановлення факту батьківства, не заслуговують на увагу, оскільки висновки щодо необхідності призначення у такій категорії справ посмертної судової експертизи з метою встановлення кровної спорідненості померлої особи з її дитиною були висловлені Верховним Судом у постановах, зокрема від 17 жовтня 2018 року у справі № 661/1157/16-ц (провадження № 61-21047св18), від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/77286041
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213168
📎 Також, безпідставними є доводи касаційної скарги щодо неможливості ексгумації трупа в межах цивільного процесу та відсутність висновків щодо цього питання за результатом касаційного перегляду справ, оскільки зазначене питання було предметом дослідження Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду та відповідні висновки викладені у постановах від 18 березня 2020 року у справі №592/4443/17 (провадження №61-37023св18), від 27 травня 2020 року у справі №711/8704/15 (провадження № 61-44244св18). Предметом зазначених справ було, зокрема встановлення факту батьківства щодо померлої особи.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/88692203
https://reyestr.court.gov.ua/Review/89675167
📎 Крім того, посмертна судова молекулярно-генетична експертиза була призначена під час нового розгляду справи судом апеляційної інстанції, зокрема на виконання вимог постанови Верховного Суду від 30 січня 2019 року, вказівки якої, відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України, є обов`язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/79615888
📎 Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що експертиза була призначена без надання згоди на неї спадкоємцем ОСОБА_2 , оскільки вказана експертиза не була проведена у зв`язку з чиненням останнім перешкод в її проведенні. Однак, суд апеляційної інстанції на підставі вимог статті 89 ЦПК України оцінивши докази у сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в оскаржуваній частині.
📎 Безпідставними є доводи касаційної скарги, що апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки оскаржувана постанова прийнята на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та підтверджена доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість. Постанова апеляційного суду обґрунтована доказами, одержаними у визначеному законом порядку.
📎 За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови, оскільки суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Касаційну скаргу залишено без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року залишено без змін.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 15 квітня 2021 року в справі № 361/2653/15-ц (провадження № 61-2239св21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281916#
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
