☝️📜 Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).
☝️🇺🇦 Відповідно до статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.
📎 Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
📎 Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.
📎 Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
🤔 Можливі випадки, коли воля заповідача буде викладена незрозуміло або двозначно, що позбавить можливості спадкоємців та нотаріуса її виконати.
⁉️ Що робити в такому випадку?
☝️🇺🇦 Відповідно до частин першої, другої статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
☝️🇺🇦 Відповідно до статті 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі СПОРУ між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
🔥❗️ Виходячи зі змісту вказаних норм, суд може ухвалити рішення про тлумачення заповіту лише при розгляді юридичного спору між сторонами (пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9).
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09/stru2
☝️ Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт.
☝️ Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті.
Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті.
☝️ Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.
📎 Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача щодо долі спадщини.
☝️ Системний аналіз положень статей 213, 1256 ЦК України дає підстави для висновку, що при тлумаченні змісту заповіту не допускається пошук волі заповідача, яка не знайшла відображення у тексті самого заповіту, а також не допускається внесення змін у зміст заповіту, який є особистим розпорядженням фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту.
📎 При цьому, частина друга статті 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту, ураховуючи також, що заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту.
📎 Згідно зі статтею 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). 📎 На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. 📎 При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. 📎 Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. 📎 Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
👩⚖️🇺🇦 Верховний Суд у складі об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 753/22010/14-ц (провадження № 14-211 цс 18) зазначив, що в частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/78977587
📌 Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.
📌 Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину та з чого вони виходили при його виконанні.
📌 Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування:
(а) мети правочину;
(б) змісту попередніх переговорів;
(в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою);
(г) звичаїв ділового обороту;
(ґ) подальшої поведінки сторін;
(д) тексту типового договору;
(е) інших обставин, що мають істотне значення.
☝️ З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.
☝️❗️ Отже, тлумачення заповіту судом здійснюється за наявності таких умов:
▪️ зміст заповіту містить суперечності або неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача
▪️ наявний спір між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.
☝️❗️ Об`єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений із слів та сполучень слів, які утворюють його текст.
👩⚖️🇺🇦 Вказані правові висновки містяться також у постановах Верховного Суду 👇👇👇
▪️ від 12 жовтня 2020 року в справі № 478/2164/18 (провадження № 61-19541св19)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/92173420
▪️ від 30 липня 2020 року в справі № 378/1160/15-ц (провадження № 61-43170св18)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90714259
▪️ від 05 грудня 2018 року в справі № 335/9398/16-ц (провадження № 61-20484св18)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/78470082
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
