☝️🇺🇦 Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
☝️🇺🇦 Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
☑️ Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
☑️ Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
☑️ Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
☑️ Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
☝️ Результат аналізу статей 526, 599 ЦК України дає підстави для висновку, що зобов`язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.
📌 У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у якому просив визнати припиненим зобов`язання за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 010/04-02/2127 (далі — кредитний договір), укладеним між ним та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 31 жовтня 2008 року між ним і ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір.
👩⚖️🇺🇦 Заочним рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 30 квітня 2014 року, яке набрало чинності 10 липня 2014 року, у справі № 667/1645/14-ц солідарно стягнено з нього як позичальника та з ТОВ «Дисплей Плюс» як поручителя на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором та додатковими угодами до нього в сумі 34 094,52 дол. США 💰 , що було еквівалентно 321 404,63 грн;
☑️ ОСОБА_1 посилався на те, що повністю виконав заочне рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 30 квітня 2014 року у справі № 667/1645/14-ц та погасив заборгованість за кредитним договором в розмірі 321 405,63 грн. На підтвердження сплачених сум позивач надав відповідні документи.
Херсонський міський суд Херсонської області ухвалою від 20 травня 2019 року у зв`язку з набуттям права вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу від 24 травня 2017 року замінив ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником Акціонерним товариством «Кристалбанк» (далі — АТ «Кристалбанк»).
☑️ Заперечуючи проти позову, АТ «Кристалбанк» вказало, що зобов`язання за кредитним договором не припинилися, оскільки позивач не погасив стягнену судовим рішенням заборгованість у розмірі 6 898,97 дол. США.
👩⚖️🇺🇦 Херсонський міський суд Херсонської області рішенням від 02 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
📌 Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що кредитне зобов`язання у валюті кредиту позичальником не виконано, а тому немає правових підстав для визнання кредитного зобов`язання припиненим.
👩⚖️🇺🇦 Херсонський апеляційний суд постановою від 18 лютого 2020 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2019 року залишив без змін.
📌 Апеляційний суд мотивував рішення тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку.
При цьому апеляційний суд виходив з того, що з урахуванням офіційного курсу Національного банку України (далі — НБУ) залишок несплаченого боргу за вказаним кредитом становить 6898,97 дол. США.
Крім того, суд встановив, і це визнано сторонами у ході апеляційного розгляду справи, що у виконавчому провадженні починаючи із серпня до жовтня 2014 року позичальник виплатив суму заборгованості в національній грошовій одиниці БЕЗ ВРАХУВАННЯ КУРСУ до грошової одиниці у валюті кредиту станом на час фактичного повернення боргу, який за курсом НБУ становив 13,00 грн за 1 дол. США.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду У СПРАВІ № 766/23407/18
(провадження № 61-5471св20):
☑️ Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
☑️ Відповідно до статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
☑️ За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України — гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
☑️ Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема:
▪️ грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях;
▪️ якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом;
▪️ використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
☑️ У частині третій статті 533 ЦК України визначено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
☑️ Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.
☑️ При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, але не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
☑️ Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті були визначені у статті 53 Закону № 606-XIV, який був чинним на час здійснення виконавчого провадження.
☑️ Відповідно до частини третьої статті 53 Закону № 606-XIV у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.
☑️ Ухвалюючи заочне рішення від 30 квітня 2014 року у справі № 667/1645/14-ц, Комсомольський районний суд міста Херсона визначив суму боргу в іноземній валюті з відображенням її еквіваленту у гривні за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення рішення.
🔥❗️ Тобто, враховуючи характер грошового зобов`язання, суд визначив стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. Зазначення судом у рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, ВНЕСЛО ДВОЗНАЧНІСТЬ до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця.
🔥❗️ У разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана в резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а НЕ її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми в національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, НЕ вважається належним виконанням судового рішення.
👩⚖️🇺🇦 Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).
http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296546
🔥❗️ Встановивши, що на виконання судового рішення про стягнення заборгованості в розмірі 34 094,52 дол. США позивач сплатив 321 405,63 грн, тобто визначений судом на час ухвалення рішення еквівалент заборгованості у гривнях, а не в доларах США,суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, обґрунтованого виходив з того, що боржник НЕ В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ виконав зобов`язання за кредитним договором. З огляду на те, що позивач не довів фактичного повного погашення заборгованості за кредитом, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову та визнання зобов`язань за кредитним договором припиненим.
☑️ Доводи касаційної скарги про те, що банк безпідставно продовжує нарахування відсотків за користування кредитом та пені після зміни строку виконання основного зобов`язання, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності у позивача заборгованості перед банком за заочним рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 30 квітня 2014 року у справі № 667/1645/14-ц.
🔥❗️ Посилання заявника на те, що постановою державного виконавця виконавче провадження було закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням судового рішення, є необґрунтованими, оскільки ☝️❗️ належним виконанням зобов`язанням з боку позичальника є повернення суми коштів, яка вказана в резолютивній частині судового рішення в іноземній валюті, а не її еквіваленту у гривні, визначеного за курсом на час ухвалення рішення.
☑️ ОСОБА_1 не довів належними і допустимими доказами, що сплачена ним протягом певного періоду часу визначена рішенням суду сума заборгованості у гривнях відповідала сумі заборгованості в доларах США за офіційним курсом НБУ на час здійснення кожної сплати. За таких обставин сама лише постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не є беззаперечним доказом припинення зобов`язання за кредитним договором.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року залишено без змін.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року в справі № 766/23407/18 (провадження № 61-5471св20) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
http://reyestr.court.gov.ua/Review/92120448
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
