☝️🇺🇦 Статтею 1247 ЦК України визначені загальні вимоги до заповіту, а саме:
✅ заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення;
✅ заповіт має бути особисто підписаний заповідачем;
✅ якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК України;
✅ заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України;
✅ заповіти, посвідчені особами, зазначеними у ч. 3 ст. 1247 ЦК УКраїни, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
📌 У статті 209 ЦК України встановлено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
📌 Відповідно до статті 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
📌 Відповідно до глави 6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі — Порядок), нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії; правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.
📌 На виконання вимог глави 9 Порядку перед підписанням документа нотаріус забезпечує ознайомлення зі змістом документа сторін (учасників).
📌 Відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка НЕ МАЛА НА ЦЕ ПРАВА, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
📌 НЕДІЙСНИМ є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК УКраїни).
📌 Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК України).
📌 Нікчемний правочин не породжує передбачених законом правових наслідків.
☝️🔥 КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У СПРАВІ №185/2052/19 (провадження № 61-4920св20):
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним в порядку спадкування за заповітом права власності на квартиру.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що його бабуся померла, після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме квартира.
Так як бабуся, за станом здоров’я, не могла виїхати за межі тимчасово окупованої території, то заповіт було посвідчено нотаріусом на окупованій території, відповідно до якого, на випадок своєї смерті заповіла, йому спірну квартиру.
Після смерті бабусі позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті бабусі на підставі заповіту. Однак нотаріусом йому було відмовлено у зв`язку з тим, що заповіт був складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову.
Суд першої інстанції виходив із того, що нікчемний правочин не породжує передбачених законом правових наслідків, а тому підстави для задоволення позову про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом відсутні.
Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки зазначений заповіт не створює правових наслідків, згідно положень статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
☝️🔥 Позиція Верховного Суду у справі № 185/2052/19
(провадження № 61-4920св20):
☝️🇺🇦 Згідно розпорядження Кабінету Міністрів Українивід 07 листопада 2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», до зазначених населених пунктів відноситься місто Донецьк.
☝️🔥 Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
До таких актів відноситься і заповіт ОСОБА_4 , посвідчений 26 жовтня 2017 року нотаріусом ДНР Донецького міського нотаріального округу Пауковим Д. Л., оскільки він посвідчений (виданий) службовою особою (нотаріусом) на тимчасово окупованій території, на якій органи державної влади, посадові та службові особи України не здійснюють свої повноваження.
☝️🔥 Оскільки зазначений заповіт відповідно до положень статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Є НЕДІЙСНИМ І НЕ СТВОРЮЄ ПРАВОВИХ НАСЛІДКІВ, тобто є нікчемним, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно за цим заповітом.
Доводи заявника про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій вказаного заповіту є необґрунтованими, оскільки цей документ в силу статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсним і не створює правових наслідків.
Касаційна скарга ВС була залишена без задоволення, а рішення першої та апеляційної інстанції без змін.
🕵️♂️ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91260421
З повагою адвокат Кулик Ю.В.