☝️🇺🇦 Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
📎 Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
📎 Згідно статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
📎 У відповідності до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмова від її прийняття спадкоємцями за заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день прийняття спадщини.
📎 Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
📎 Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих квартирах (будинках), або перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
📎 За змістом статей 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймають не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.
📎 У пункті 17 Положення про порядок передачі квартири (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396(далі — Положення), визначено, що громадянин , який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
📎 Пунктом 18 Положення визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків та передбачено які документи подаються до органу приватизації.
📎 У разі не передання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними право власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
🔥❗️ У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на квартиру.
🔥❗️ Таким чином, обов`язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживали спадкодавці, але померли до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.
🔥❗️ Для вирішення питання про наявність права вимагати визнання за спадкоємцем права власності на квартиру вирішальне значення може мати встановлення обставин, чи була розглянута в установлений строк заява про приватизацію квартири, чи була відмова відповідного органу приватизації у задоволенні заяви правомірною (чи були наявні заборони для передачі квартири наймачеві).
☝️🔥 КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ № 208/1866/19 (провадження № 61-7800св21):
📎 У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3 . Вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після матері, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії із посиланням на відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно, яке підлягає державній реєстрації. ОСОБА_3 за життя проживала у квартирі АДРЕСА_1 та мала намір її приватизувати, проте не встигла цього зробити у зв`язку зі смертю.
📎 Посилаючись на положення ЦК України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та роз`яснення, викладені у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності», позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері на зазначену вище квартиру.
👩⚖️🇺🇦 Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
👩⚖️🇺🇦 Постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
👩⚖️🇺🇦 Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 липня 2020 року змінено в частині обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог.
📌 Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_3 за життя висловила намір приватизувати спірну квартиру, проте Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області (далі — Департамент) їй відмовив, а вона цю відмову у встановленому законом порядку не оскаржила. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що дочка померлої ОСОБА_3 — ОСОБА_1 обрала невірний спосіб судового захисту, оскільки вирішити питання щодо визнання права власності на квартиру неможливо без вирішення питання щодо її приватизації, зокрема правомірності відмови Департаменту у приватизації ОСОБА_3 спірної квартири.
☝️🔥 Позиція Верховного Суду у справі № 208/1866/19 (провадження № 61-7800св21):
📎 Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 669/629/16-ц (провадження № 61-19598св18), є необґрунтованими, оскільки правовий висновок у цій постанові не суперечить правовій позиції суду апеляційної інстанції у даній справі.
🔥❗️ Так, у наведеній постанові вказано, що обов`язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживали спадкодавці, але померли до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.
📎 У справі, яка є предметом перегляду, суди встановили, що заява ОСОБА_3 до Департаменту НЕ була належним чином оформлена, тому їй було відмовлено у приватизації. Тобто на момент смерті ОСОБА_3 було вирішено питання щодо приватизації квартири, і це рішення (відмова у приватизації квартири) нею за життя оскаржено не було.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником — ОСОБА_2 , залишено без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 липня 2020 року, у незміненій апеляційним судом частині, та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року залишено без змін.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 16 вересня 2021 року в справі № 208/1866/19 (провадження № 61-7800св21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/99714105
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
