☝️ Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
📎 Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
📎 Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
🔥❗ Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
📎 Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
📎 Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо.
🔥❗ Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
📎 Таким чином, особа, яка одержує аліменти — одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.
📎 Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).
🔥❗ Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів — це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
🔥❗ За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
📎 При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі») (постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13).
📎 У судовому порядку з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі ј частини всіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 червня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.
📎 Звертаючись у липні 2019 року з позовом про зміну розміру та способу стягнення аліментів, позивач посилалась на збільшення витрат на утримання дитини та те, що у відповідача покращився матеріальний стан, а саме: починаючи з квітня 2017 року і по квітень 2018 року ОСОБА_2 ❗❗❗ ПОЧАВ ОРЕНДУВАТИ 43 земельні ділянки та набув у власність Ѕ частину зерноскладу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
☝️ Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України:
🔹 стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
🔹 стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
🔹 наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
🔹 наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
🔹 доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
🔹 інші обставини, що мають істотне значення.
📎 За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
📎 Суди попередніх інстанцій вважали безпідставними посилання позивача про укладення в 2009 році ОСОБА_2 з фізичними особами ряду договорів оренди землі, строком на 15 років, загальною площею 314,93 га та сплати ним орендної плати як підстави для збільшення розміру аліментів, оскільки дані обставини існували на час ухвалення рішення про стягнення аліментів та були враховані судом при їх визначенні.
📎 Посилання ОСОБА_1 на покращення майнового стану ОСОБА_2 , внаслідок укладення ним у 2017-2019 роках з фізичними особами 45 договорів оренди земельних ділянок суд також уважав безпідставним, оскільки позивачем не було надано жодного доказу, який би підтверджував факт обробітку та отримання ним від цього доходу.
📎 Суд урахував, що згідно довідки Покровсько-Добропільського управління ГУ ДПС у Донецькій області від 13 грудня 2019 року, ОСОБА_2 протягом останніх трьох років сплачувався лише податок з орендної плати фізичних осіб та земельний податок.
📎 Водночас, при вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій не врахували усі істотні обставини, що могли вплинути на визначення розміру аліментів та не врахували інтереси дитини.
🔥❗ Так, не враховано, що відповідач є працездатною, фізично здоровою особою, що здатна забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і малолітньої дитини. Він несе витрати на утримання свого майна, яке залишилось після розподілу, а також затрати по обробітку орендованих земельних ділянок.
📎 Крім того, у зв`язку з хронічним обструктивним пієлонефритом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під спостереженням лікарів ( а. с. 201 т. 3).
🔥❗ Визначаючи розмір аліментів у твердій грошові сумі 2 500 грн, які підлягають стягненню з відповідача на утримання малолітньої дитини, яка має хронічне захворювання, суди попередніх інстанцій надали перевагу посиланням відповідача на його матеріальне становище (відсутність доходу), при цьому залишили поза увагою інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення.
📎 Визначений судом розмір аліментів для сплати у розмірі 2 500 грн. є недостатнім для утримання дочки сторін, яка проживає разом із матір`ю.
📎 Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
📎 Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
📎 У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
📎 Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
🔥❗ Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів — це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
🔥❗ Зважаючи на особу платника аліментів: працездатний, фізично здорова особа, має майно, на утримання якого несе витрати (оренда земельних ділянок у фізичних осіб на підставі 45 договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 441,4613 га) та, беручи до уваги вік дитини, 2013 року народження, яка страждає на хронічне захворювання та за станом здоров`я перебуває під спостереженням лікарів, колегія суддів приходить до висновку, що сума аліментів у розмірі 10 000 грн є необхідною та достатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
🕵️♂️ З повним текстом постанови Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі №643/11949/19 (провадження №61-2698св21) можна ознайомитися за посиланням 👇👇👇
https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771647
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
