Питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору 
осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5 вказаного Закону, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 14 січня 2021 року при розгляді справи № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20): 
«37. З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.»
https://reyestr.court.gov.ua/Review/94525431
Позиція Верховного Суду у справі № 754/8295/19
(провадження № 61-18765св20):
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі (частина перша статті 356 ЦПК України).
Згідно пункту 3 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі, крім іншого, мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
Встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: для сплати судового збору за подання апеляційної скарги; для зазначення в апеляційній сказі інших учасників справи.
Факт отримання копії вказаної ухвали ОСОБА_2 у касаційній скарзі не заперечує.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, пунктом 7 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи повинні виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Процесуальний обов`язок ОСОБА_2 сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, надати документи, що підтверджують таку сплату у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, визначені Законом України «Про судовий збір», Цивільним процесуальним кодексом України та ухвалою Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Повертаючи апеляційну скаргу як неподану, апеляційний суд виходив з того, що вимоги ухвали апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у встановлений судом строк не виконані.
Верховним Судом встановлено, що матеріали справи не містять інформації, що ОСОБА_2 на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 12 серпня 2020 року здійснила будь-які дії, направлені на виправлення недоліків її апеляційної скарги.
При таких обставинах, встановивши, що ОСОБА_2 не усунула недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її скаржнику.
Доводи касаційної скарги про безпідставну відмову апеляційного суду у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки судом встановлено, що заявницею не надано достатніх належних та допустимих доказів її тяжкого матеріального стану.
Крім того, питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5 вказаного Закону, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
ОСОБА_2 до осіб, які зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не відноситься, як і не відноситься вказана цивільна справа до справ із предметом спору, охопленим статтею 5 вказаного Закону.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення — без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
З повним текстом постанови Верховного Суду від 16 лютого 2021 року № 754/8295/19 (провадження № 61-18765св20) можна ознайомитися за посиланням
https://reyestr.court.gov.ua/Review/94973937
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
