☝️ Досить часто виникає запитання: як бути за обставин, за яких прийняття спадщини є недоцільним та небажаним?
В законодавстві передбачено вихід із такої ситуації.
❗️🔥️ Спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від спадщини 🏡🚗🚜💰 протягом ШЕСТИ МІСЯЦІВ з моменту її відкриття (стаття 1273 Цивільного кодексу України).
⁉️ Як подати заяву про відмову від прийняття спадщини 🖋📜 ?
З цією метою необхідно звернутися до будь-якого нотаріуса на Ваш вибір (державного або приватного) або в сільському населеному пункті до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за місцем останнього проживання померлого (спадкодавця).
☝️ Слід зазначити, що подібну заяву спадкоємець подає особисто або поштою направляє на адресу нотаріуса, який безпосередньо відкриватиме спадкову справу (або вже відкрив за заявою інших спадкоємців), проте в цьому випадку його підпис має бути обов’язково засвідчений нотаріально. Підпис на такій заяві про відмову спадщини, може бути засвідчений будь-яким нотаріусом, незалежно від місця постійного проживання померлого.
Законодавством ЗАБОРОНЕНО подання заяви про відмову від спадщини НЕ ОСОБИСТО ☝️❗️, а представником спадкоємця за довіреністю. Після її оформлення така заява подається (особисто, кур’єром або спрямовується поштою) нотаріусу, який безпосередньо відкриватиме спадкову справу, або вже відкрив за заявами інших спадкоємців.
☝️🇺🇦 Стаття 1273 Цивільного кодексу України передбачає та встановлює ряд правил для відмови від прийняття спадщини неповнолітніми, малолітніми, недієздатними (обмежено дієздатними) особами, а саме:
✅ фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитись від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування;
✅ неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування;
✅ батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній дитині, лише з дозволу органу опіки та піклування.
❗️❗️❗️ В Україні існує два види відмови від прийняття спадщини.
☑️ Перша – БЕЗАДРЕСНА, тобто, без зазначення конкретної особи, на користь якої вона зроблена. У такому випадку спадкоємцеві байдуже, до кого перейде його частка у спадщині.
☑️ Другий вид відмови від прийняття спадщини – АДРЕСНА. В такому разі спадкоємець зазначає в своїй заяві коло тих осіб, на користь яких здійснюється відмова.
📌 В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними:
✅ у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну;
✅ у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Таким чином, ви впливаєте на розмір часток спадкоємців у спадщині.
☝️ Відмова від прийняття спадщини за заповітом, не позбавляє особу права на спадкування за законом. Тобто, відмова від спадщини буде вважатися «повною», якщо в заяві буде зазначено, що спадкоємець відмовляється від спадкування як за заповітом, так і за законом.
☝️ Якщо на вас одного було складено заповіт, але ви не хочете отримувати спадщину за заповітом, а хочете зробити це згідно із законом на загальних підставах з іншими спадкоємцями (родичами), то ви можете написати відповідну відмову у нотаріуса і отримувати спадщину згідно із законом. Тобто теж складається заява про відмову від спадщини, але з уточненням, що відмова йде від спадщини за заповітом.
☝️️ Слід звернути увагу, що спадкоємець за ЗАПОВІТОМ може відмовитися від спадщини лише на користь того спадкоємця, який вказаний в заповіті. Тому якщо заповіт складений на користь однієї особи, то відмова спадкоємця від спадщини може бути лише безадресною.
У разі наявності заповіту на все майно та відмови від прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, право на спадкування отримують спадкоємці за законом.
❗️🔥 Особа, яка відмовляється від спадщини, може ВІДКЛИКАТИ («повернути») свою заяву 🖋📜 в межах загального строку прийняття спадщини (6 місяців з дня смерті спадкодавця) та скористатися усіма правами спадкоємця, що передбачені законом.
☝️ Після спливу 6 місяців з часу відкриття спадщини заяви про відмову від прийняття спадщини нотаріусами не прийматимуться і спадщина буде розподілена між усіма спадкоємцями, які прийняли спадщину.
Підсумовуючи вищевикладене, звертаю вашу увагу, що спадщину можна або прийняти повністю, або відмовитися від неї взагалі. Не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи з застереженням.
☝️ Отже, спадкоємець, який бажає відмовитися від спадщини, повинен розуміти, що його відмова буде стосуватися усього належного спадкодавцеві майна. Він не може у заяві вказати, що від одного майна відмовляюсь, а інше майно маю намір успадкувати. Краще в такому випадку подати заяву про прийняття спадщини і разом з іншими спадкоємцями укласти договір про поділ спадщини і отримати саме те майно, яке є бажання успадкувати. Прийняти або не прийняти спадщину – це право, а не обов’язок спадкоємця.
☝️❗️ Тому перед тим, як відмовлятися від спадщини, раджу поміркувати про наслідки своєї дії, а якщо ви вже твердо вирішили, що відмовлятиметеся від спадщини, то треба це зробити не на словах, а у формі відповідної заяви 🖋📜.
З повагою адвокат Кулик Ю.В.
